6. Становище українського населення

1921 р. у Чехословаччині мешкало біля 455 тис. карпатоукраїнців. З них на чеській частині знаходилось 370 тис, а 85 тис. населяли околиці м. Пряшева у словацькій части­ні країни. Прагнучи модернізувати всі регіони нової держави, центральний уряд намагався піднести рівень життя й Закарпаття. В 20-ті роки було поділено великі угорські маєтки, і біля 35 тис. селянських родин отримали додаткові ділянки розміром більше двох акрів. Разючим контрастом порівняно з Польщею та Румунією була та обставина, що чеський уряд у свої території, населені українцями, вкла­дав більше коштів, ніж отримував. Проте цих інвестицій було вкрай мало, щоб якось покращити життя в регіоні.

З точки зору створення і культури політика Чехосло­вацької республіки являла собою довгоочікувані зміни після інтенсивної мадяризації. Насамперед різко зросла кіль­кість освітніх установ. Між 1914 і 1938 рр. кількість почат­кових шкіл зросла з 525 до 851, а гімназій — з 3 до 11. Більше того, чеський уряд дозволив населенню користува­тися в школах мовою на власний розсуд. Такий лібералізм сприяв широкому зростанню культурних товариств, таких як "Просвіта", "Товариство русофілів ім. Духновича". Процвітали театральні трупи та хори. Культурному відрод­женню сприяла творчість письменників Василя Гренджа-Донського, Андрія Карабєлєша, Олександра Маркуша.

З поширенням освіти та в міру залучення населення до демократичних процесів на перший план почали виступа­ти питання національної самобутності, що на той час були вирішені в більшості українських земель.

Запитання і завдання

1. За яких обставин виникла чехословацька держава ?

2. Які факти свідчать про те, що Чехословаччина була однією з найдемократичніших держав Європи?

3. Назвіть основні положення нової конституції Чехосло­ваччини.

4. Як ви вважаєте, Чехословаччина в 1918-1938 рр. була унітарною чи федеративною державою? Відповідь обґрунтуйте.

5. Проаналізуйте обставини виникнення "судетської про­блеми". Яким чином її було вирішено?

6. Поясніть особливості міжнаціональних відносин у Чехо­словаччині міжвоєнного періоду. Порівняйте становище західноукраїнських земель у складі Чехословаччини та Польщі.

7. З якими партіями, подіями, періодами історії країни пов'язані прізвища:

• Т. Масарік; • Е. Гаха; • Є. Бенеш;

•Р. Беран; • Я. Сирови; • К. Генлейн?

Документи та матеріали

З. Мартінської декларації словацької Національної

ради

ЗО жовтня 1918 року

"Представники всіх словацьких політичних партій.., що організувалися в словацьку Національну раду словацької гілки єдиної чехословацької нації, наполягають на принципі права націй на самовизначення, прийнятому всім світом. Націо­нальна рада заявляє, що лише цей орган уповноважений робити заяви й приймати рішення від імені чесько-словаць­кого народу.

Національна рада чесько-словацької нації, що мешкає на території Угорщини, заявляє:

1. Словацька нація в мовному та культурно-історичному відношеннях є частиною чесько-словацької нації...

2. По відношенню до чесько-словацької нації ми вима­гаємо необмеженого права на самовизначення на основі повної незалежності.

3. Вимагаємо негайного укладення миру на загальнолюд­ських і християнських принципах, такого миру, який би за допомогою міжнародних гарантій зробив неможливим про­довження війни та озброєнь".

Запитання до документа

1. Чого прагнула Словацька національна рада?

Запам'ятайте дати:

• ЗО жовтня 1918 р. — відділення Словаки від Угорщини та приєднання до чеських земель.

• 14 листопада

1918 р. — проголошення Чехословацької республіки на чолі з президен­том Т. Масаріком.

• лютий 1920 р. — прийняття Конституції

• 15 березня 1939 р. — проголошення незалежності Закарпатської України.

• 15 березня 1939 р. — ліквідація державної незалежності Чехії

УГОРЩИНА