5. Депресія 1929-1933 рр. Та її подолання

Світова економічна криза "досягла" Великої Британії в першому кварталі 1930 р. Найбільш критичний момент в економіці настав навесні 1932 р., коли виробництво впало на 23% від рівня 1929 р. Збитки від кризи були трохи менші, ніж у США та Німеччині. Це пояснюється тим, що англійська промисловість розвивалася уповільненими темпами у першій . половині 20-х років, і тільки на початок 1925 р. було досяг­нуто довоєнного рівня. Усі галузі економіки були охоплені глибокою кризою, особливо постраждали давні, базові галузі: металургія, вугільна промисловість, суднобудівництво. Виплавлення чавуну і сталі скоротилося майже удвічі, продук­ція суднобудівництва зменшилась майже у 12 разів.

Дрібні фермери та орендарі розорювалися, бо сільсько­господарська продукція впала в ціні у середньому на трети­ну. В роки кризи посилилася залежність країни від постачання сировини та продуктів харчування, був істотно обмежений експорт (удвічі) англійських товарів. На 2,5 млн. тонн скоротився тоннаж британського торговельного фло­ту. 1931 р. витрати Великої Британії вперше перевищили прибутки на ПО млн. фунтов стерлінгів, а у наступних роках дефіцит платіжного балансу зріс ще більше. Криза призвела до небаченого злету безробіття. 1932 р. кожний четвертий робітник залишився без роботи, з них майже половина металургів, більше третини шахтарів. Економіч­не життя в індустріальних центрах практично завмерло.

Криза в країні різко загострила соціальну напруже­ність. Перебуваючи при владі, лейбористи не дотримали цілої низки своїх передвиборчих зобов'язань у галузі внут­рішньої політики. Вони не протидіяли зменшенню заро­бітків робітників, допомоги безробітним, не поновили 7-годинний робочий день на шахтах, зберегли антипрофспілковий закон. Виникали нові страйки, "голодні похо­ди". Уряд не контролював економічну ситуацію, у кабінеті міністрів стався розкол відносно шляхів виходу з кризи, який і призвів 1931 р. до відставки уряду.

1931 р. Макдональд сформував так званий "національ­ний уряд" з лейбористів, консерваторів і лібералів. Правляча еліта шукала нових, більш прогресивних засобів управлін­ня економікою та країною в цілому. Частина лейбористів увійшла в спілку з консерваторами, інша перейшла до опозиції. Головною метою "національного уряду" були пошуки шляхів виходу з кризи. На 10% було скорочено допомогу з безробіття, зменшено платню державним службовцям. Уряд Макдональда різко зменшив інші ви­плати англійським громадянам, щоб скоротити дефіцит державного бюджету. Іншим важливим заходом національ­ного уряду стало скасування у 1931 р. золотого стандарту фунта стерлінгів. Курс фунта почав падати і за півроку стабілізувався на рівні 2/3 колишнього паритету. У 1931-1932 рр. парламент прийняв низку законів про впровад­ження мита в розмірі не менше ніж 10% вартості на всі види товарів, що завозилися до країни. Внутрішній ринок країни було захищено від іноземної конкуренції, що пози­тивно відбилося на розвиткові англійської промисловості. Вжиті заходи дали змогу 1934 р. вийти з важкої економіч­ної кризи.

На початок 1934 р. у країні стало помітно деяке зро­стання промислового виробництва в автомобільній, авіа­ційній, електротехнічній та хімічній галузях. Запровадження державного протекціонізму створило сприятливу кон'юнк­туру у країні та на ринках Британської імперії. Відбулася переорієнтація капіталовкладень у внутрішній ринок. Ос­новний потік інвестицій спрямовувався на житлове і ав­тошляхове будівництво, а з середини 30-х років — також у військове виробництво. Якщо у першій половині 30-х років військові витрати Великої Британії становили 110 млн. фун­тів стерлінгів, або 13% держбюджету, то у 1934-1939 рр. вони зросли до 630 млн. фунтів стерлінгів, а їхня частка у держбюджеті — до 43%. Біля третини цієї суми витрачало­ся на програму переозброєння, тобто на розвиток військо­вого виробництва.

До початку Другої світової війни економіка Великої Британії досягла докризового рівня. В основі швидкого піднесення кінця 30-х років було збільшення капітало­вкладень у промисловість, державне регулювання, приско­рене розширення військового виробництва за рахунок збільшення військових витрат.

Внутрішня політика уряду Макдональда захищала інте­реси держави й була спрямована на пошуки шляхів до стабільності.

Англійський реформізм у 30-ті роки дедалі більш під­креслено спирався на традиційні для країни консервативні ідеї.

На виборах 1935 р. перемогли консерватори з великою перевагою, вони здобули 387 депутатських місць у палаті громад та сформували однопартійний уряд на чолі з С. Болдуїном, якого 1937 р. замінив Н. Чемберлен. У країні широко здійснювалася програма збільшення озброєння, зростали військові приготування, а у квітні 1939 р., уперше за мирних умов, було запроваджено загальну військову повинність.

Запитання і завдання

1. Схарактеризуйте зміни, що відбулися в економічному розвиткові країни після Першої світової війни.

2. Чим можна пояснити проведення реформ Ллойд Джорджем? Як можна визначити їхні характер і значення?

3. Визначте різницю у проведенні внутрішньої політики лейбористами і консерваторами.

4. Вкажіть причини і наслідки загального страйку гірників 1926 р.

5. Назвіть особливості економічної кризи 1929-1933 рр. у Великій Британії. У чому вона виявлялася?

6. Чому фашизм не набув поширення у Великій Британії? Відповідь обґрунтуйте.

7. Продовжіть фрази і речення.

• Державний лад Великої Британії...

° Основні політичні партії...

° Виборчі права в країні мали...

Документи і матеріали