6. Значення пакту Бріана-Келлога

У 20-ті роки відбувалися два суперечливі та взаємовиключні процеси: прагнення до роззброєння й нестримна гонка озброєнь, що відповідала інтересам великого капіта­лу та обіцяла збільшення прибутків. У ці роки вперше широко та на міжнародному рівні обговорювалися пробле­ми роззброєння. Вони, щоправда, були приречені на не­вдачу, оскільки Версальсько-Вашингтонська система вста­новила нерівність в озброєннях і всі переговори фактично зводились до закріплення цієї нерівності. Разом з тим у 1925 р. вдалося підписати Женевську конвенцію про заборону застосування хімічної та бактеріологічної зброї (у роки Першої світової війни від газових атак загинуло майже 40 тис. солдатів). Міністр закордонних справ Фран­ції А. Бріан 6 квітня 1927 р. запропонував укласти франко-американський договір, що забороняв використання війни як засобу національної політики. Французькі правлячі ко­ла розраховували забезпечити цією угодою доброзичливе ставлення світової громадськості до своєї політики і таким чином зміцнити позиції в Європі.

Державний секретар СІЛА Келлог 28 грудня 1928 р., схваливши в принципі ідею Бріана, запропонував уклас­ти не двосторонній, а багатосторонній договір. Подальші переговори завершилися 27 серпня 192(§р. підписанням в Парижі угоди між США, Великою Британією, Фран­цією, Німеччиною, Італією, Японією та іншими краї­нами. Того ж дня США надіслали ноту 48 державам із запрошенням приєднатися до "пакту Бріана-Келлога". США розраховували пов'язати країни, що залучалися до угоди, зобов'язаннями і посилити свій вплив на світовій арені. СРСР не отримав запрошення до участі в перего­ворах про укладення пакту, однак у серпні 1928 р. був запрошений приєднатися до угоди і перший серед інших країн ратифікував його. Західні країни не поспішали надавати Пакту чинності. СРСР звернувся з пропози­цією достроково ввести угоду до дії в Польщі, Литві, Латвії, Естонії, Фінляндії. 1929 р. було підписано Мос­ковський протокол, у якому СРСР, Латвія, Польща, Румунія, Естонія, а також Литва, Іран та Туреччина заявили про дострокове набрання чинності Паризьким договором. Однак, як показали наступні події, подібні однобічні акції успіху не мали.

Запитання і завдання

1. Схарактеризуйте становище в Європі після укладення

повоєнних угод. "2. З'ясуйте, які протиріччя сформувалися в ході створення

Версальсько-Вашингтонської системи.

3. З якою метою було скликано Генуезьку конференцію?

4. Вкажіть особливості радянсько-німецьких відносин.

5. Що було причиною Рурського конфлікту? Чому він став можливий?

6. Що являв собою план Дауеса ? Яку мету він переслідував ?

7. Рейнський гарантійний пакт було прийнято на: • Генуезькій?

• Локарнській?

• Лондонській конференціях?

8. Німеччину було прийнято до Ліги Націй:

• 1922 р.?

• 1925 р.?

• 1926 р.?

9. Чиї інтереси враховувалися при підписанні пакту Бріана-Келлога?

Документи і матеріали

1. Рапалльська угода між Російською Радянською

Федеративною Соціалістичною Республікою

та Німеччиною (витяг)

16 квітня 1922 р.

"Стаття 1. Обидва уряди згодні, що суперечності між Німеччиною і Російською Радянською Республікою у питан­нях, що виникли за час перебування цих держав у стані війни, регулюються на таких підставах: а) Німецька держава і РРФСР навзаєм відмовляться від відшкодування їхніх воєн­них витрат, рівно як і від відшкодування їхніх воєнних збитків, інакше кажучи, тих збитків, що були завдані їм та їхнім громадянам у районах воєнних дій внаслідок заходів, включаючи й вжиті на території супротивної сторони рекві­зиції.

в) Німеччина та Росія навзаєм відмовляються від відшко­дування їхніх витрат на військовополонених...

Стаття 3. Дипломатичні та консульські стосунки між Німеччиною та РРФСР негайно відновлюються...

Стаття 5. Обидва уряди будуть у доброзичливому дусі навзаєм іти назустріч господарським потребам обох країн..."

Запитання до документа

1. Яке значення мала угода для РРФСР та Німеччини?