4. Протиборство між Гоміньданом і комуністами

Наприкінці 20-х років Китаю відкрито загрожувала японська інтервенція. Гоміньданівці на чолі з Чан Кайші неодноразово пропонували китайським комуністам об'єднати свої зусилля в боротьбі проти зростаючої агре­сивності Японії. Проте єдності в цій боротьбі заважали політичні негаразди. Річ у тім, що КПК виступила проти гоміньданівської політики відразу після перевороту Чан Кайші. Компартія Китаю організувала цілу низку повстань під гаслами врятування революції. 1 серпня 1927 р. таке повстання спалахнуло в Наньчані, відкривши цілий етап протистояння КПК і Гоміньдану. В середині 30-х років КПК та її збройні сили, щоправда, поставили питання про створення спільного фронту з гоміньданівцями у зв'язку з японською агресією, але з приходом до влади в КПК Мао Цзедуна (1935 р.) цей напрямок не розглядався. Боротьбу з японцями комуністи вирішили вести відособлено, самі по собі.

Лідер комуністів Мао Цзедун народився 26 грудня 1893 р. у с. Шаошань провінції Хунань в родині заможного селянина. В 1921 р. він став одним із засновників Комуністичної партії Китаю. Головною соціальною опорою соціалістичної революції вважав селянство. Учасник революції 1911-1913 рр. У 1913-1918 рр. навчався в Хунаньському педагогічному училищі. В 1918 р. працював у бібліотеці Пекінського університету. 1923 р. обраний членом ЦК КПК по селянському руху. Активно співробітничав у ці роки з партією Гоміньдану. Восени 1927 р. — керівник повстання робітників і селян у провінціях Цзянсі й Хунань. У жовтні цього ж року був одним з органі­заторів Червоної армії Китаю. У 1933 р. — член Політбюро ЦК КПК. З 1935 р. - секретар ЦК КПК і голова Революційної військової Ради при ЦК КПК. З 30-х років займав відкрито ворожу позицію щодо Гоміньдану та його лідера Чан Кайші; був одним з організаторів визвольного руху проти японських за­гарбників. Помер 1976 р.

Додержуючись стратегії й тактики, розробленої Мао Цзедуном, робітничо-селянська Червона армія Китаю (РСЧАК) розв'язала партизанську війну в ряді провінцій країни. Лідер КПК сформулював китайську революційну стратегію оточення міста селом. Він зробив головну ставку на китайське село, де, на його думку, можна було створити міцну революційну владу, пообіцявши величезній кількос­ті безземельних селян перспективу отримати землю після перемоги революції у загальнонаціональному масштабі.

План Мао складався з того, щоб, заручившись під­тримкою сільських жителів, зайнятися поширенням ко­муністичних ідей у великих містах. 1931 р. він проголо­сив створення Китайської Радянської Республіки у віддаленій провінції Цзянсі, але через три роки війська Чан Кайші вибили комуністів з цього укріпленого райо­ну, що змусило Мао здійснити 8000-кілометровий марш крізь увесь Китай з десятьма тисячами своїх прибічників. Внаслідок ризикованого маневру, що отримав назву "Північно-Західний похід", їм вдалося сформувати кому­ністичний уряд у захищеному горами районі Яньань на північному заході країни. Мао плекав честолюбні плани щодо загарбання всього Китаю. В перебігу цих подій СРСР відкрито став на бік лідера комуністів, надавав підтримку зброєю, фінансами й продовольством, поси­лав інструкторів для подання практичної допомоги кому­ністам.