Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опорні конспекти всесв історія / Підручники / Всесвітня історія (1914 - 1939).doc
Скачиваний:
110
Добавлен:
30.05.2020
Размер:
2.97 Mб
Скачать

2. З меморандуму Танака Гиті

25 липня 1927 року

"Позитивна політика в Маньчжурії та Монголії До Маньчжурії та Монголії входять провінції Финьтянь, Тірін, Хейлунцзян, а також зовнішня Монголія і Внутрішня Монголія. Три східні провінції були недосконалим у політич­ному відношенні районом на Далекому Сході. В цілях самоза­хисту і заради захисту інших Японія не зможе усунути утруднення у Східній Азії, якщо не буде провадити політику "крові та заліза". Але, здійснюючи цю політику, ми опинимось один на один з Америкою, що нацьковує на нас Китай, здійснюючи політику боротьби з отрутою за допомогою отрути. Якщо ми в майбутньому схочемо захопити до своїх рук контроль над Китаєм, ми повинні будемо розтрощити Сполучені Штати. Але заради того, щоб завоювати Китай, ми повинні спочатку завоювати Маньчжурію та Монголію. Заради того, щоб завоювати світ, ми повинні спочатку завоювати Китай. Заради того, щоб здобути справжні права у Маньчжурії та Монголії, ми повинні використати цей

район як базу для проникнення до Китаю під приводом розвитку нашої торгівлі. Оволодівши всіма ресурсами Ки­таю, ми перейдемо до завоювання Індії, країн Південних морів, а після цього до завоювання Малої Азії, Центральної Азії і, нарешті, Європи. Що ж до прав Маньчжурії, то ми повинні здійснити рішучі кроки на основі 21-ї вимоги й добитися для забезпечення прав, що ми здобули, таке:

  1. Після того, як вийде термін договору про торговельну оренду, ми повинні отримати можливість продовжити тер­мін його дії за нашим бажанням.

  2. Японські громадяни повинні мати право роз'їжджати й жити у східній частині Внутрішньої Монголії й займатися там комерційною та промисловою діяльністю.

  3. Ми повинні отримати право на експлуатацію дев'ятнадцяти вугільних шахт і залізних копалень у Финтяні та Гіріні, а також право на експлуатацію лісових багатств.

  4. Ми повинні отримати переважне право на будівниц­тво залізниць у Південній Маньчжурії й Східній Монголії та на розміщення позик для таких цілей'.

Запитання до документа

  1. Як даний документ характеризує агресивні плани япон­ських правлячих кіл?

  2. Виходячи із документа, з'ясуйте, на яких принципах будувалися відносини Японії та Китаю.

Запам'ятайте дати:

серпеньжовтень 1918 р. "рисові бунти" в Японії.

  • 1 вересня 1923 р. сильний землетрус у Токіо.

  • липень 1927 р. — меморандум генерала Танака.

  • 1928 р. — прийняття Закону про загальні вибори".

КИТАЙ

1. "Рух 4 травня"

Найважливішим рубежем в новітній історії Китаю був "Рух 4 травня" (1919 р.). Версальський мирний договір, що санкціонував право Японії на німецькі володіння у Шаньдуні, викликав бурю обурення у Китаї, де сподівалися на інші підсумки війни, у якій Китай брав деяку участь, пославши до Європи на тилові роботи своїх громадян.

Обурення набрало форми так званого "Руху 4 травня" — цього дня 1919 р. студенти вийшли демонстрацією протесту з вимогою анулювати поступки Японії ("Двадцять одна ви­мога"). Виступ пекінських студентів був підтриманий широ­кими колами китайської молоді та інтелігенції й супроводжу­вався рухом за "нову культуру", наслідком якого стало створення нової письмової мови "байхуа", відповідної роз­мовній. Це була справжня культурна й літературна револю­ція, що дала змогу залучити до писемності та полегшити освіту для багатьох мільйонів китайців. Рух висунув до гущі революційної боротьби новий загін китайської молоді, нема­ла частина якої після цього влилася до рядів суньятсеновської партії (Гоміньдан) і Комуністичної партії Китаю (КПК), що сформувалася 1921 р. "Рух 4 травня" сприяв також консолідації молодого китайського робітничого класу, що відбилося в його організованих виступах, страйках. У Шанхаї та інших містах відбулися демонстрації, політичні страйки, бойкотувалися японські товари. Китайський уряд був змуше­ний заявити про відмову підписати Версальський мирний договір і зняти з посад найбільш ненависних народові про-японськи налаштованих сановників. Словом, "Рух 4 травня" став початком нового етапу в революційному процесі у Китаї, причому революційні події 1917 р. у Росії справили неабиякий вплив на форми, яких цей рух почав набувати.