1. Закон про поліпшення становища в сільському

господарстві (витяг)

12 травня 1933 року

"Закон про поліпшення тяжкого становища національної економіки шляхом підвищення купівельної спроможності сіль­ського господарства, про проведення впорядкування ліквідації акціонерних земельних банків та проведення інших необхідних заходів.

Цим засвідчується, що Конгрес буде провадити наведену нижче політику:

1) Встановлювати та підтримувати таке співвідношен­ня між виробництвом і споживанням сільськогосподарських продуктів і такі умови їхнього продажу, що піднесуть купі­вельну спроможність сільськогосподарських продуктів сто­совно предметів, необхідних фермеру, до купівельної спро­можності цих продуктів у базисний період. За найближчий період... вважається довоєнний період з серпня 1909 р. по липень 1924 р.

Міністр сільського господарства цим уповноважується укладати оптаційні контракти з виробниками бавовни з продажу будь-кому з них такої кількості бавовни, яка не повинна перевищувати різниці, що існує між кількістю бавов­ни, що виростили, в поточному та минулому році, в усіх тих випадках, коли цей виробник дасть письмову згоду скороти­ти виробництво бавовни у 1933 р. порівняно з попереднім роком не менш ніж на 30%...

Кожному такому виробникові, що погодився на зменшен­ня продукції, міністр сільського господарства надішле, без права подальшої передачі, оптаційний контракт про продаж вищезазначеному виробникові такої кількості бавовни ^запа­сів, що перебувають у розпорядженні та під контролем міністра сільського господарства, на яку даний виробник бавовни дав згоду зменшити його виробництво..."

Запитання до документа

1. Чим пояснюється прийняття закону про регулювання сільського господарства?

1. Що являв собою даний закон ? Яку мету переслідував ?

2. Закон про відновлення національної економіки

(витяг)

16 липня 1933 року

"Закон про оздоровлення національної промисловості, зао­хочення здорової конкуренції, організацію корисних суспільних робіт і досягнення деяких інших цілей.

... президент може затверджувати кодекси про справед­ливу конкуренцію для даного фаху або галузі промисловості—, якщо він вважає:

1. що ці асоціації або групи не чинять нікому нерівних обмежень при прийнятті своїх членів і що вони справді є представниками означених у проханні професій, або галузей промисловості, або організацій, що до них входять;

2. що запропоновані кодекси про справедливу конкуренцію не спрямовані на розвиток монополій, або знищення, або придушення дрібного підприємництва.

Розділ 7. Всі кодекси про справедливу конкуренцію повинні передбачати:

1. що всі особи, котрі працюють за наймом, мають право на організацію і на укладення договорів про обмеження їх спільних дій при обранні ними своїх представників або самоор­ганізації з метою ведення переговорів про колективну угоду або вжиття інших заходів взаємодопомоги чи захисту;

2. що жодній особі, котра працює або шукає роботу за наймом, не буде поставлено умовою отримання нею роботи вступ до тієї або іншої компанійської спілки або відмови від договорів через представників, що були нею самою обрані, і що роботодавці не зможуть втручатися, справляти тиск або іншим чином перешкоджати вступові, організації або наданню допомоги робітничій спілці, що була обрана нею за власним розсудом;

3. що наймачі згодні з максимальною тривалістю робочо­го дня, мінімальним рівнем оплати та іншими умовами най­му, що були схвалені або запропоновані президентом..."

Запитання до документа

1. Назвіть причини появи і наслідки кодексу про справедли­ву конкуренцію.

Запам'ятайте дати:

• 8 січня 1918 р. — послання до Конгресу програми повоєнного облаштування світу, розробленої В.

Вільсоном і відомої під назвою "14 пунктів".

• 1919-1921 рр. — правління президента В. Вільсона.

• 1920-1923 рр. — правління президента В. Гардінга.

• 1923-1929 рр. — правління К. Куліджа.

• 1932 р. — обрання президентом Ф. Рузвельта.

• березень 1933 р. — початок "нового курсу" Ф. Рузвельта.