ВСТУП

1. Визначальні тенденції світового розвитку у 1914-1939 рр.

Внаслідок війни і зростання національно-визвольного руху зникли назавжди імперії в Австро-Угорщині, Туреч­чині, Німеччині, Росії. На їхніх руїнах інтенсивно йшло утворення нових держав, відбувалася зміна політичного ладу. На зміну Кайзерівській імперії в Німеччині прийшла Веймарська республіка. Незалежність отримали Фінлян­дія, Латвія, Литва, Естонія, що раніше входили до складу Російської імперії Поновлення незалежності Польщі, зем­лі якої входили до складу Австро-Угорської, Німецької та Російської імперій, розпочалося восени 1918 р.

Після падіння династії Габсбургів в Австро-Угорщині утворилися нові держави — Австрія, Угорська республіка, Чехословаччина, Королівство сербів, хорватів та словенців на чолі з династією Карагеоргієвичів.

Визначальними тенденціями світового розвитку були також технічний та інтелектуальний прогрес, національно-визвольні та соціальні рухи, протистояння демократії й тоталітаризму.

Тоталітаризм (від лат. totalitario — всеосяжний) став феноменом XX ст. Найбільш яскравим його втіленням були фашистська Італія, нацистська Німеччина й Радян­ський Союз майже протягом всього часу його існування,

Тоталітаризм як суспільне явище містить такі основні ознаки:

1. намагання втілити в життя утопічні ідеї незалежно від того, які б визначальні цілі й принципи не була в них закладено;

2. абсолютний, загальний, нічим не обмежений конт­роль над життям людей у державі;

3. панування єдиної ідеології, єдиної правлячої партії, яка володіє монопольним правом на політичну діяльність; заборона політичної та іншої опозиції й вільнодумства;

4. нічим не обмежені насильство, диктатура й терор при досягненні мети; сила — головний аргумент, а мета виправдовує засоби;

5. перетворення всієї власності на державну або на власність залежних від держави підприємців; неможливість або надзвичайно ускладнене виявлення особистої ініціати­ви у господарській діяльності;

6. мілітаризація, централізація та бюрократизація вла­ди;

7. тотальний контроль над духовним життям і творчіс­тю; політичні переслідування, порушення прав та свобод особистості;

8. створення системи всебічного впливу на особистість через школу, сім'ю, засоби масової інформації, державні й суспільні організації, діяльність яких повністю контро­люється партійним і державним апаратами;

9. домінуюче прагнення поширювати серед інших на­родів свої ідеали та порядки;

10) культ особи вождя й перетворення більшості насе­лення на натовп, слухняний його волі.

Тоталітаризм є антиподом демократії й гуманізму, гро­мадянського суспільства й правової держави.

У міжвоєнний період становлення громадянського су­спільства, якому притаманні повага до громадян, можли­вість останніх вільно виявляти свою особистість у всіх сферах життя, маючи при цьому високу відповідальність перед державою, відбувалося у демократичних державах Західної Європи, США та Канаді.

Другим важливим явищем у політичній сфері була національно-визвольна боротьба народів колоніальних та залежних країн Азії та Африки, які прагнули досягти суверенітету й стати повноправними членами світового товариства.

Економічний розвиток у цей період визначався бур­хливим технічним прогресом, який став можливим завдяки використанню геніальних наукових відкриттів, зроблених вченими різних країн у галузях природничо-математичних наук. Перш за все кардинальні зміни відбулися в ядерній фізиці: від створення датчанином Нільсом Бором моделі атома, практичного здійснення американцем Енріко Фер­мі реакції поділу ядер урану й до створення атомної бомби, яка відкрила ядерну еру. Досягнення ядерної фізики дали поштовх розвиткові інших наук. Виникли такі наукові напрямки, як біохімія, геофізика, геохімія, використання електрофізіологічних методів діагностики в медицині та ін. На їхній основі було створено нові галузі промисловості, транспортні системи й системи зв'язку, виготовлення син­тетичних матеріалів та багато іншого.

В 20-30-ті рр. змінилася якість життя людей в цивілі­зованих країнах. Автомобіль став не розкішшю, а засобом пересування. До побуту людей увійшли такі речі, як елек­тропраска, пральні машини, пилососи, радіоприймачі. Першу систему телебачення було продемонстровано в 20-ті роки в Англії Джоном Лоджі Бердтом, а вже напри­кінці 30-х років у Великій Британії, Німеччині, а потім й у США розпочинаються регулярні телепередачі.

Водночас відбувається модернізація систем озброєння, укріплення військових сил, швидкими темпами здійсню­ється мілітаризація економіки, особливо у тоталітарних країнах, йде підготовка до війни. Таким чином, період всесвітньої історії 1918-1945 рр. є одним з найбільш склад­них, трагічних, суперечливих в історії людства.