Глава 11. Функиії та механізм держави

187

правотворчої діяльності реалізація низки функцій держави є неможливою. Так, наприклад, досить ускладненою уявляється реалізація соціальної функцій держави без кодифікованого со­ціального законодавства.

Правозастосовча діяльність - це діяльність державних ор­ганів з приводу виконання законів та підзаконних нормативних актів шляхом видання актів застосування права.

Оперативно-виконавча діяльність являє собою пов'язану з повсякденним вирішенням різноманітних питань управління справами суспільства владну, творчу, виконавчо-розпорядниць­ку роботу державних органів з приводу реалізації функцій дер­жави шляхом видання актів застосування норм права, які є під­ставою для виникнення, зміни чи припинення правовідносин.

Правоохоронна діяльність — це форма здійснення функцій держави шляхом владної оперативної роботи державних орга­нів з приводу охорони норм права від порушень, захисту нада­них громадянам суб'єктивних прав і забезпечення покладених на них юридичних обов'язків.

Договірна форма реалізації функцій держави. Сьогодні зро­стає роль договірної форми реалізації функцій держави.

В умовах договірної форми реалізації функцій держави мова йде не лише про удосконалення та поширення дії договорів як юридичної форми господарсько-економічних відносин, а й про те, що договір може і повинен бути покладений в основу правового регулювання як політичних, так і управлінських відносин. В ос­нові демократичної, соціальної, правової держави знаходиться вза­ємна угода (договір) громадян, консенсус, що виражається в кон­ституюванні, визнанні та підтримці державної влади.

Узагалі проблема договірних відносин у державному управ­лінні пов'язана з його децентралізацією. Якщо говорити про загальні тенденції розвитку державного управління, то воно по­лягає в тому, що розпорядницькі засоби, як правило, поступають­ся договірним засобам, а однобічне державно-владне рішення все більшою мірою поєднується з договірними формами взаємо­відносин. Результатом такого поєднання стає поява так званих адміністративних договорів.

Існує низка аргументів на користь їхнього широкого застосу­вання.

1. Застосування договору спрощує відносини між його сторо­нами, надає можливість безпосередньо звертатися одне до одного з питань його виконання, а органу, що зацікавлений у дотриман­ні договору, - безпосередньо приводити в рух чинники, які спри­яють його виконанню.

188

РОЗЛІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

2. Це є можливістю особливо точного регулювання догово­ром відносин між сторонами і встановлення точної регламента­ції тих питань, у яких зацікавлений хоча б один з учасників цих відносин. Водночас адміністративний акт через свою однобіч­ність (оскільки виходить виключно від органу, що його видав) не дає достатньо гарантій повного і всебічного врахування інте­ресів іншої сторони.

3. Діяльність у формі договору в результаті створення кра­щих можливостей контролю за роботою органу управління ефек­тивно сприяє інтенсифікації відповідної діяльності.

4. Договірна форма може здійснити істотний внесок у роз­ширення гласності, демократизації державного управління.

Сторонами адміністративного договору є орган державного управління та громадська організація. Предмет договору - управ­лінські відносини, тобто такі, що закріплюють управлінську ком­петенцію органів держави. Відповідальність сторін діє за інстан­ціями. Так, для органу державного управління такою інстанцією є орган, що знаходиться вище (так, районна державна адміністра­ція відповідає перед обласною державною адміністрацією). Щодо іншої сторони, то правління громадської організації, яке факти­чно укладає адміністративний договір, є відповідальним перед загальними зборами членів цієї організації.

Організаційна форма реалізації функцій держави. Правова і договірна форми не вичерпують усіх форм здіснення держав­ної влади. Разом з ними широко використовуються різні непра-вовові форми, які звичайно називаються організаційною діяль­ністю держави.

Організаційна форма реалізації функцій держави полягає в однорідній за зовнішніми ознаками діяльності держави, яка не пов'язана з виданням юридичних актів, а тому не має юридич­них наслідків.

Проте це не означає, що організаційна діяльність не регулю­ється правом, адже будь-які її форми так чи інакше реалізують­ся в межах певного правового врегулювання на основі виконан­ня вимог законності.

Виділяються організаційно-регламентуюча, організаційно-господарська та організаційно-ідеологічна діяльність.

Організаційно-регламентуюча діяльність - це оперативна поточна організаційна робота з приводу вирішення тих чи ін­ших конкретно-політичних завдань, техніко-організаційного за­безпечення функціонування різних ланок державного механіз­му (кадрова робота, підготовка документів тощо).