Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТДП книжка Сухоноса.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
4.13 Mб
Скачать

Глава 23. Правовідносини

497

Завдання для дискусії

  1. Порівняйте громадянина України як громадянина держави та як іноземного громадянина і дайте відповідь на запитання: «Що саме дозволяє говорити про громадянина України як громадяни­на держави?»

  2. Порівняйте моністичну і плюралістичну точку зору на об'єкт правовідносин і дайте відповідь на запитання: «Яка точка зору є більш правильною і чому?»

32 Теорія держави і права

Глава 24

Правова поведінка і юридична відповідальність

  1. Правова і правомірна поведінка.

  2. Правопорушення.

  3. Юридична відповідальність.

§ 1. Правова і правомірна поведінка

Правова поведінка. Поведінка визначається як процес взаємодії живих істот із навколишнім середовищем, опосередкований їх зовнішньою (руховою) і внутрішньою (психічною) активністю.

Право разом із мораллю прагне до соціальної оцінки відно­син, що складаються в різних сферах, використовуючи при цьо­му власні, юридичні критерії. Саме тому ту поведінку, що скла­дається у сфері реалізації права, називають правовою.

Правова поведінка - це поведінка суб'єктів суспільних від­носин, яка врегульована нормами права.

Правова поведінка має низку ознак, що можуть бути як зага­льними, так і юридичними. До загальних ознак належить соці­альна значущість та психологізм (суб'єктивність).

Соціальна значущість - полягає в тому, що внаслідок своєї соціальної значущості будь-який людський вчинок породжує ре­акцію тих, хто знаходиться навколо людини: схвалення або осуд.

Психологізм, чи суб'єктивність, - залежно від співвідношення своїх дій із наявними нормами суб'єкт приймає рішення, що ви­значає напрямок і інтенсивність поведінки.

Юридичними ознаками правової поведінки є правова регла­ментація; підконтрольність політичних партій державі в особі правоохоронних органів та органів застосування права; наяв­ність юридичних наслідків як позитивного, так і негативного характеру.

Під правовою регламентацією розуміються об'єктивні і су­б'єктивні моменти поведінки, що відображаються в правових розпорядженнях.

Глава 24. Правова поведінка і юридична відповідальність 499

Видами правової поведінки є правомірна поведінка, право­порушення, зловживання правом та об'єктивно-протиправне діяння.

Зловживання правом - вживання права на зло в тих випад­ках, коли правомочний суб'єкт володіє суб'єктивним правом, діє в його межах, але завдає якийсь збиток правам інших осіб або суспільству в цілому.

Зловживанню правом притаманна низка ознак:

  1. Наявність в особи суб'єктивних прав. Уявимо дві земельні ділянки. Власники цих ділянок - І. і П. - мають на них право приватної власності.

  2. Діяльність щодо реалізації цих прав. Як відомо, право власності складається з права володіти, користуватися і розпо­ряджатися майном. У даному випадку це - право володіти земель­ною ділянкою, користуватися і розпоряджатися нею.

  3. Використання прав усупереч їхньому соціальному при­значенню або заподіяння цим збитку суспільним або особис­тим інтересам. І. побудував оранжерею для сонцелюбних рос­лин на своїй ділянці, а П. збудував великий котедж, який закрив сонце і тим самим погіршив стан рослин І.

  4. Відсутність порушення конкретних юридичних заборон або обов'язків. У даному випадку не було порушено юридичних заборон, і П., зрештою, не був зобов'язаний враховувати волю І.

  5. Встановлення факту зловживання компетентним орга­ном застосування права. І. звернувся до місцевого виконкому, який встановив факт наявності котеджу, що порушує право влас­ності І. на рослини.

  6. Настання юридичних наслідків. Після цього І. має право звернутися до суду з так званим негаторним позовом, який по­в'язаний не лише з вимогою усунення певних порушень прав власника, а й відшкодування спричинених ними збитків. Згідно з презумпцією вини відповідача П. має довести, що він не пору­шував прав І. і не зловживав своїм правом.

Об'єктивно-протиправне діяння - дія або бездіяльність, що порушує норму права, але не тягне юридичної відповідальності.

Видами об'єктивно-протиправного діяння є протиправне ді­яння недієздатної особи (наприклад, малолітньої) чи безвинне діяння (наприклад, діяння психічно хворої людини).

Будь-яка поведінка особи може тягнути за собою соціальну відповідальність.

Соціальна відповідальність - це суспільні відносини між суб'єктом і контролюючою його інстанцією.

32*

500 РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Таблиця 24.1. Види правової поведінки з погляду юридичного пози­тивізму

Відповідає правовим вимогам

Суперечить правовим вимогам

Правомірна поведінка Зловживання правом

Правопорушення Об'єктивно-протиправне діяння

Таблиця 242. Види правової поведінки з погляду природно-правової доктрини

Відповідає правовим вимогам

Суперечить правовим вимогам

Правомірна поведінка

Правопорушення Зловживання правом Об'єктивно-протиправне діяння

Соціальну відповідальність розглядають у двох аспектах -позитивному і негативному.

У позитивному (проспективному) аспекті відповідальність характеризує позитивне ставлення особи до скоєних нею вчин­ків. Це - розуміння важливості своїх дій для суспільства, ба­жання і прагнення виконати їх якнайкраще, ефективніше, швид­ше. Коли ми говоримо про проспективну відповідальність, то маємо на увазі таке: ця людина відповідально ставиться до сво­єї справи - до роботи, до навчання тощо.

У негативному (ретроспективному) аспекті відповідальність характеризується не тільки усвідомленням її особою, а й зовніш­нім впливом з боку суспільства, держави, інших осіб за вже зроблене. Коли ми говоримо про ретроспективну відповідаль­ність, ми маємо на увазі, що це відповідальність за вже скоєне порушення суспільного порядку. Така відповідальність може бути моральною, юридичною тощо.

Правомірна поведінка. Як правило, люди добровільно викону­ють приписи норм права. Це означає, що вони діють правомірно.

Правомірна поведінка - це поведінка, яка відповідає припи­сам правових норм.

Ознаки правомірної поведінки:

  • правомірна поведінка відповідає вимогам правових норм, тоб­то слід робити те, що або дозволено законом, або ним не заборонено;

  • правомірна поведінка, як правило, соціально корисна, тобто приносить користь суспільству.