Глава 19. Право, законодавство, система

411

Традиційно мусульманське право домінує в країнах Близь­кого і Середнього Сходу та Перської затоки (Іран, Ірак, Йорданія, Туреччина, Кувейт, Афганістан тощо), Африки (Сомалі, Танзанія, Кенія, Єгипет та ін.), Малайзії, Індонезії тощо.

Дещо впливовим є мусульманське право на Балканах (Алба­нія, Косово), у Росії (Татарстан, Чечня, Інгушетія) та в Україні (кримські татари).

Приклад 19.1

Г. Пбб про основні риси мусульманського права

Перша характерна риса мусульманського права полягає в тому, що воно містить вчення про обов'язки, і ці обов'язки є двозначними: обов'язки стосовно Бога (правовірність та дотримання ритуалів) і обов'язки стосовно інших людей. Але внаслідок того, що і ті, і інші приписані Богом, між ними немає відмінностей.

Друга характерна особливість цього права - його практичність та неспе-кулятивність. Мусульманські законодавці виявляють мало зацікавленості в за­гальних принципах права. Основа права - комплекс конкретних приписів, що містяться в Корані. Виходячи з цієї основи і залучаючи як додаток матеріали хадисів, законознавці розробляли правила поведінки - публічні та приватні (як би ми їх назвали), але виключно в подібних конкретних термінах. Після дослі­дження кожного конкретного випадку ці етичні характеристики визначалися за шкалою, що складалася з п'яти рівнів: зобов'язальні, рекомендовані, дозвільні (нейтральні), несхвальні та заборонні.

Третя істотна риса полягає в тому, що протягом перших трьох років іслам­ської ери завдання правового забезпечення та класифікації законів надзвичай­но поглинала інтелектуальну енергію ісламської общини. Не лише теологи, мухаддіси та судді-практики, а й філологи, історики, белетристи робили внесок у скарбницю правової літератури і брали участь в обговоренні правових пи­тань. Навряд чи у будь-якому іншому суспільстві право проникало так глибо­ко в життя та суспільну думку, як у ранній мусульманській цивілізації.

Джерело: Гибб Г. Принципьі интеграции и роль права в исламском об-

ществе // Сравнительное изучение цивилизаций: Хрестоматия: Учеб. по-

соб. / Сост. Б.С. Ерасов. - М.: Аспект Пресе, 1999. - С. 358-359.

Індуське право - це сукупність релігійних, моральних і пра­вових норм, що склалися на основі релігії індуїзму і підтриму­ються державою¹.

Соціалістична правова сім'я. Соціалістична правова сім'я -це система загальнообов'язкових правил поведінки, які виражають державну волю правлячої партії, що визначається врешті-решт економічними умовами життя суспільства, встановлюються, санкціонуються і гарантуються державою, виступають регулятором суспільних відносин з метою побудови соціалізму і комунізму.

¹ Див.: Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. - X., 2000. - С. 658.

412

РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

Правова сім'я соціалізму формується, починаючи з Великої Жовтневої соціалістичної революції 1917 року в Росії. Потім вона поширилася на країни Східної Європи та деякі інші кра­їни (Монголію, Кубу тощо). У наш час характерна для КНР, КНДР, В'єтнаму, Куби. Хоча формальним джерелом права є нормативно-правовий акт, фактично все підкоряється рішен­ням правлячої партії.

Китайське право — сукупність етичних, релігійних та право­вих норм, що підтримуються соціалістичною державою і скла­лися на основі морально-філософських концепцій даосизму, кон­фуціанства та легізму.

Структура системи права характеризується галузевим поді­лом та відсутністю поділу права на приватне і публічне.

Становлення соціалістичної правової сім'ї у своєму розвит­ку проходить чотири стадії:

1. стадія закріплення переходу влади у руки трудящих на чолі з пролетарською партією і проголошення основ нового суспіль­ного ладу;

2. стадія розвитку основ нового законодавства і активної пра-вотворчої діяльності центральних та місцевих органів соціа­лістичної держави;

3. стадія конституційного закріплення співвідношення сил у класовій боротьбі, основ державного і суспільного ладу;

4. стадія кодифікаційного оформлення соціалістичного права.

У своєму подальшому розвитку соціалістичне право прохо­дить три етапи. На першому етапі соціалістичне право є правом пролетарським, адже воно служить інтересам і цілям диктату­ри пролетаріату. На другому етапі соціально-класова основа со­ціалістичного права суттєво розширюється і поглиблюється. Третій етап завершується перетворенням пролетарського права на загальнонародне.

Як бачимо, для соціалістичного права характерним є наяв­ність ідеології.

Сім'я звичаєвого права. Звичаєва правова сім'я - це су­купність національних правових систем держав, що мають спі­льні риси, які виявляються в єдності закономірностей і тенден­цій розвитку на основі норми-звичаю як основного джерела права, що становить тісне переплетення юридичних, моральних та міфічних приписів, які склалися природним шляхом і ви­знані державою.

Звичаєва правова сім'я формується зі звичаїв та філософсь­ко-етичних вчень. Звичай, що є основним юридичним джере-