Глава 19. Право, законодавство, система

405

Регулятивно-статична функція правової системи передба­чає вплив на суспільні відносини шляхом їх закріплення в тих чи інших інститутах права.

Регулятивно-динамічна функція правової системи знаходить вираження у впливі права на суспільні відносини шляхом офо­рмлення їх динаміки.

Комунікативна функція правової системи забезпечує одер­жання учасниками правовідносин інформації про позицію дер­жави щодо необхідної, дозволеної чи забороненої поведінки.

Охоронна функція правової системи полягає в охороні загаль-нозначущих, соціально важливих, політичних, економічних, куль­турних, національних, особистих та інших відносин, їх недотор­канність і відповідно до цього - витіснення явищ, що шкодять цим суспільним відносинам.

Існує кілька критеріїв типології правових систем різних держав:

1. Спільність генезису (історичних передумов виникнення і подальшого розвитку) правових систем.

1. Спільність основних юридичних джерел права.

2. Єдність у структурі системи права і норм права.

3. Спільність принципів регулювання суспільних відносин.

4. Єдність юридичної техніки.

З урахуванням цього в науці виділяється близько двохсот національних правових систем.

Національна правова система - це правова система конкре­тного суспільства, що відображає його соціально-економічну, по­літичну і культурну своєрідність.

Національні правові системи об'єднуються в групи, які мож­на об'єднати в шість правових сімей: сім'ю загального права, романо-германську правову сім'ю, релігійну правову сім'ю, соці­алістичну правову сім'ю, сім'ю звичаєвого права та змішані пра­вові сім'ї (табл. 19.5).

Правова сім'я - це сукупність національних правових сис­тем, заснованих на спільності їх історичного формування, струк­тури права, методів і форм його реалізації.

Сім'я загального права. Сім'я загального права має ще на­зву англо-американської правової сім'ї.

Англо-американська правова сім'я - сукупність національ­них правових систем, що мають спільні риси, які виявляються в:

- єдності закономірностей і тенденцій розвитку на основі нор­ми, що сформульована суддями в судовому прецеденті, який, у свою чергу, домінує як форма права;

406

РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

• поділі права на загальне право і право справедливості, у ви­знанні закону лише після апробування його судовою практи­кою;

• домінуванні процесуального права над матеріальним;

• відсутності поділу права на приватне і публічне, а також га­лузевого поділу;

• казуїстичному характері норми права¹.

Географія сім'ї загального права представлена такими краї­нами, як Великобританія, Ірландія, СІПА, окремі країни Британ­ської співдружності (Канада, Австралія, Нова Зеландія). Проте в сім'ї загального права можна виділити чотири групи правових систем: англосаксонську, американську, групу систем європей­ського загального права і групу систем позаєвропейського зага­льного права.

Англосаксонська група правових систем. До англосаксонсь­кої правової системи належать такі частини Великобританії, як Англія (англійська правова система) та Уельс (уельська правова система).

Основними джерелами англосаксонського права є:

1. судовий прецедент;

2. правовий звичай;

3. правова доктрина;

4. принципи права.

Система англосаксонського права складається з чотирьох категорій:

1. кримінальне і цивільне право;

2. публічне і приватне право;

3. матеріальне і процесуальне право;

4. муніципальне і публічне міжнародне право.

Співвідношення нормативно-правового акту і судового пре­цеденту полягає в тому, що нормативно-правовий акт потребує певної апробації за допомогою судового прецеденту.

Нормативно-правові акти в рамках англосаксонської право­вої системи малокодифіковані.

Американська правова система. До американської правової системи насамперед належать США. Саме тому не існує амери­канської групи правових систем, адже лише одна країна утворює цю правову систему.

¹ Див.: Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. - X., 2000. - С. 590 і наст.