Глава 19

Право, законодавство, система

1. Система права.

2. Система законодавства.

3. Систематизація законодавства.

4. Правова система.

§ 1. Система права

Поняття, ознаки і види системи права. У математиці є прави­ло: від перестановки доданків сума не змінюється. У теорії дер­жави і права існують певні терміни, що відповідають цьому прин­ципу. Так, аналогічними є поняття «норма права» і «правова норма». Проте певні категорії заперечують це правило. До них належать поняття «система права» і «правова система». Це аб­солютно неідентичні категорії, хоча вони обидві мають якість системності.

Система - це упорядкована сукупність елементів, взаємопо­в'язаних і взаємодіючих один з одним, яка має відносну само­стійність і органічну єдність, характеризується внутрішньої ці­лісністю і автономністю функціонування.

Саме до таких «систем» належать «система законодавства», «система права» і «правова система».

Розуміючи, що категорії «система права» і «правова систе­ма» дещо відрізняються, слід більш детально зупинитися на цьому.

Звісна річ: правова система є поняттям більш широким, ніж система права. Більше того, остання входить до правової систе­ми як найважливіша складова. Проте на відміну від правової системи система права є правовою категорією, що означає внутріш­ню побудову права будь-якої країни. Вона виражається шля­хом розподілу і побудови нормативного матеріалу, за допомогою якого її різні частини поєднуються.

Система права — це об'єктивно зумовлена і узгоджена в її складових частинах внутрішня організація права тієї чи ін­шої держави.

25 Теорія держави і права

386

РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

Системі права притаманні такі ознаки:

1. вона має об'єктивний характер і складається відповідно до потреб суспільного розвитку;

2. характеризується цілісністю і структурованістю, тобто скла­дається із взаємопов'язаних структурних елементів системи права;

3. система права є несуперечливою і узгодженою всередині, оскільки її складові елементи знаходяться у відносинах вза­ємозалежності, взаємного підпорядкування, координації та вза­ємовпливу;

4. розвиток системи права, що полягає у здатності змінювати свою внутрішню організацію, здійснюється шляхом реагу­вання на імпульси, що надходять із зовнішнього середовища; такими виступають потреби суспільства.

Існує кілька класифікацій системи права. Так, за призначен­ням виділяють матеріальне і процесуальне право, за характе­ром урегульованих відносин - приватне і публічне право, а за формою права - звичаєве, прецедентне, договірне і статутне пра­во (табл. 19.1).

Матеріальне право - нормативна основа регулювання суспіль­них відносин у всьому їх комплексі і за галузями права.

Процесуальне право - це сукупність правових норм, якими регулюється процедура реалізації матеріальних норм права.

Норми матеріального права безпосередньо регулюють суспіль­ні відносини, тоді як норми процесуального права встановлюють порядок застосування норм матеріального права.

Якщо до матеріального права належать норми кримінально­го чи цивільного права, то до процесуального - норми криміналь­но-процесуального і цивільно-процесуального права.

Таблиця 19.1. Класифікація системи права

Ознака

Вид права

За призначенням Матеріальне

Процесуальне

За характером врегульованих відносин Приватне

Публічне

За формою права Звичаєве

Прецедентне

Договірне

Статутне