Глава 18. Форма права

381

Таблиця 18.4. Класифікація нормативно-правових актів

Критерій

За юридичною силою

За дією в часі За дією в просторі

За колом осіб

Вид

Закони

Підзаконні нормативно-постійні Тимчасові Загальнодержавні Регіональні Муніципальні Локальні

Класифікуються з урахуванням міжнародного права

Класифікуються з урахуванням національного права

Підвид

Конституційні Звичайні правові акти

Акти, що спираються на право ґрунту

Акти, що спираються на право крові

Акти, дія яких поширюється на всі категорії осіб

Акти, що діють виключно на певну категорію осіб

Так, стаття 22 Основ кримінального законодавства Союзу РСР та союзних республік від 25 грудня 1958 року встановила, що

смертна кара припускається лише за зраду Батьківщини, шпи­гунство, диверсію, терористичний акт, бандитизм та умисне вбив­ство за обтяжуючих обставин. Список застосування може бути розширеним виключно у військовий час та в умовах бойової об­становки. 5 травня 1961 року Указом Президії Верховної Ради СРСР цей перелік було розширено внаслідок застосування смерт­ної кари за розкрадання в особливо великих розмірах державно­го та суспільного майна, за підробку грошей та відносно особливо небезпечних рецидивістів, що тероризують тих, хто хоче виправи­тись. Проте, якщо розкрадання в особливо великих розмірах від­булося незадовго до прийняття цього Указу, то останній не міг бути застосованим до тих, хто здійснював зазначені діяння.

По-друге, нормативно-правовий акт може втратити силу, але окремі його положення, норми права можуть застосовуватися до фактів, що мали місце під час його дії {це так звані триваючі правовідносини).

Дія нормативно-правового акта в часі означає, що норма­тивно-правовий акт набув чинності в певний час і припиняє діяти в певний час.

382

РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

Нормативно-правовий акт може набути чинності після його прийняття (підписання чи опублікування), через певний термін тощо. Втрачає ж він свою чинність після прийняття нового нор­мативно-правового акту, після закінчення певного строку дії нормативно-правового акту або при виконанні певної дії, яка передбачається або мається на увазі.

Залежно від дії в часі, нормативно-правові акти можуть бути постійними і тимчасовими; негайними і відстроченими.

Постійний нормативно-правовий акт видається на невизна-чений термін. Так, Конституція України діє з 28 червня 1996 року. Проте строк припинення її дії не зазначається.

Тимчасовий нормативно-правовий акт видається на певний термін. Так, Закон про Державний бюджет України на 2005 рік діє з 1 січня 2005 року і по 31 грудня 2005 року, тобто встанов­люється не лише час початку дії, а й час припинення.

Негайний нормативно-правовий акт вступає в дію з моменту його прийняття. Так, Конституція України 1996 року є прикла­дом негайного акту, адже згідно зі статтею 160 вона почала дія­ти з моменту свого прийняття.

Відстрочений нормативно-правовий акт починає діяти через певний час після його прийняття. Так, Цивільний кодекс Укра­їни було прийнято 16 січня 2003 року. Проте він набув чинності лише з 1 січня 2004 року.

Дія нормативно-правового акта в просторі означає тери­торіальне обмеження його дії, коли нормативно-правовий акт застосовується на тій території, на яку поширюється сувере­нітет держави або компетенція відповідних органів.

Як зазначалося, за дією в просторі нормативно-правові акти можуть бути загальнодержавними, регіональними, муніципаль­ними і локальними.

Загальнодержавні нормативно-правові акти діють на всій території держави (включаючи право екстериторіальності, тобто право на територію посольств). Прикладом загальнодержавних нормативних актів є Конституція України, закони України та інші нормативно-правові акти, що прийняті вищими та центра­льними органами державної влади і управління.

Регіональні нормативно-правові акти діють на визначеній території (суб'єкти федерації, адміністративно-територіальні оди­ниці). Прикладами регіональних нормативно-правових актів є Конституція Республіки Башкортостан.