Глава 18. Форма права 379

Таблиця 18.3. Класифікація законів
Закони
конституційні	звичайні
Конституція Закони, прийняття Закони, що яких передбачено вносять зміни Конституцією до Конституції	Кодифіковані Поточні закони закони

закони, що вносять зміни і доповнення в Конституцію, а також закони, необхідність прийняття яких передбачена самою Кон­ституцією. Прикладом останнього є закон, передбачений ст. 59 Конституції РФ, де проголошене право громадян Росії на альте­рнативну цивільну службу. Закон, що буде регулювати ці відно­сини, є конституційним.

Щодо звичайних законів, то вони можуть бути кодифікова­ними і поточними. До кодифікованих законів належать кодек­си, Основи законодавства тощо. Поточними визнаються закони, що не мають глобального, кодифікованого характеру і вирішу­ють поточні ситуації, які постають перед державою. Прикладом такого закону є Закон України «Про національні меншини в Україні» від 25 червня 1992 року.

Під законний нормативний акт — це правовий акт, який видається на основі і відповідно до законів, проте має меншу юридичну чинність, ніж останні.

В Україні це: нормативні Укази Президента України, поста­нови Кабінету Міністрів, інструкції й нормативні накази мініс­терств і відомств, рішення органів місцевого самоврядування і місцевих органів виконавчої влади (наприклад, рішення облдер­жадміністрацій), нормативні накази, що діють на державних під­приємствах, в установах і організаціях.

Прикладом підзаконного нормативного акту є нормативний Указ Президента України «Про Збройні Сили України» від 12 гру­дня 1991 року.

Як зазначалося, основний елемент нормативно-правового акту - це стаття. Саме тому досить актуальним є аналіз співвідно­шення статті нормативно-правового акта і норми права. Слід мати на увазі, що існує, зокрема, три варіанти такого співвідно­шення.

Перший варіант передбачає повний збіг норми права і статті нормативно-правового акту. Цей варіант можна проаналізувати на прикладі ст. 13 Закону Республіки Білорусь від 26 червня 1997 року «Про заходи боротьби з організованою злочинністю

380

РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

та корупцією», що наголошує: «Керівники міністерств і органів державного управління, а також підприємств, установ і орга­нізацій незалежно від форм власності, що не виконують цей Закон у межах своєї компетенції, несуть відповідальність у відповідності до законодавства Республіки Білорусь»¹. У да­ному прикладі гіпотезою є положення «у межах своєї компе­тенції». Диспозиція - «керівники міністерств ...не виконують цей Закон». Санкція — «несуть відповідальність у відповідно­сті до законодавства Республіки Білорусь». Норма права і стат­тя Закону збігаються.

Другий варіант передбачає внесення кількох норм права в одну статтю. Так, стаття 119 Кримінального кодексу України передбачає таке: частина 1; «Вбивство, вчинене через необереж­ність, - карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк»; частина 2 «Вбивство двох або більше осіб, вчинене через необережність, -карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми ро­ків»². Як бачимо, у статтю 119 включено дві норми права, які стосуються вбивства через необережність.

Третій варіант передбачає розміщення однієї норми в декі­лькох статтях. Прикладом цього може бути розміщення нор­ми права, яка регулює відносини стосовно організаційно-право­вих форм юридичних осіб в частині II пункту 2 статті 83 (Ор­ганізаційно-правові форми юридичних осіб), що закріплює іс­нування двох форм товариств - підприємницьке та непідпри-ємницьке: 84 (Підприємницькі товариства), 85 (непідприємни-цькі товариства) Цивільного кодексц України.

Межа дії нормативно-правових актів. Як зазначалося вище, нормативно-правові акти можуть поділятися залежно від їх дії в часі, просторі та за колом осіб (табл. 18.4).

Говорячи про дію нормативно-правових актів у часі, слід мати на увазі таке. По-перше, закон зворотної сили, як правило, не має. Виняток становить кримінальне законодавство, де зворо­тна сила закону має місце у випадку, якщо новий закон або від­міняє покарання за злочин, або встановлює його більш м'який вид, ніж попередній закон.

¹ Про заходи боротьби з організованою злочинністю та корупцією. Закон Респу­ бліки Білорусь № 47-3 від 26 червня 1997 року // Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію / Укл. М.І. Камлик та ін. - К., 1999. - С. 373.

² Кримінальний кодекс України (прийнятий сьомою сесією Верховної Ради України 5 квітня 2001 року). - К., 2001. - С. 60.