Глава 18. Форма права 377

- враховуючи, що Республіка Татарстан як держава є об'єднаною з Російською Федерацією Конституцією Російської Федерації, Консти­туцією Республіки Татарстан та договором про розмежування пред­метів ведення та взаємне делегування повноважень між органами державної влади Російської Федерації і органами державної влади Республіки Татарстан, беруть участь у міжнародних та зовнішньоеко­номічних відносинах, дійшли згоди про таке:

Стаття 1

Розмежування предметів ведення та взаємне делегування повноважень між органами державної влади Російської Федерації та органами державної влади Республіки Татарстан здійснюється Конституцією Російської Федерації, Конституцією Республіки Татарстан та цим договором.

Джерело: О разграничении предметов ведення и взаимном делегиро-

вании полномочий между органами государственной власти Российской

Федерации и органами государственной власти Республики Татарстан. До-

говор Российской Федерации и Республики Татарстан от 15 февраля 1994 г.

// Конституционное право России: Сборник конституционно-правовьіх ак-

тов / Отв. ред. О.Е. Кутафин. - М.: Юристь, 1998. - Т. 1. - С. 666.

Питання для самоконтролю

1. Що таке нормативний договір?

2. Що таке міжнародний договір?

3. Що таке ратифікація?

4. Що таке конституційний договір?

5. Що таке колективний договір?

6. Що таке союзний договір?

7. Які існують види союзного договору?

8. Які існують види безстрокового федеративного договору?

§ 5. Нормативно-правовий акт

Поняття і види нормативно-правових актів. Норма права за­кріплюється в нормативно-правовому акті, щб є основним дже­релом права в Україні, Росії, Туреччині і країнах континенталь­ної правової сім'ї.

Нормативно-правовий акт можна визначити як офіцій­ний письмовий акт-документ компетентного органу, в якому закріплене забезпечуване державою формально-обов'язкове правило поведінки загального характеру.

378

РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

Ознаками нормативно-правового акта є те, що він:

• видається компетентним органом держави або приймається безпосередньо на референдумі. Наприклад, нормативно-правові акти в Україні приймаються Верховною Радою України (ці акти називаються законами), Кабінетом Міністрів України (поста­нови), Президентом України (укази) тощо. Щодо прийняття нормативно-правових актів на референдумі, то найхарактерні­шим прикладом є такий порядок прийняття конституцій. Та­ким чином були прийняті конституції Франції у 1958 році, Чилі у 1980 році чи Російської Федерації у 1993 році;

• містить норми права, установлює, скасовує або змінює їх. В нормативно-правових актах містяться норми права, тобто ті правила поведінки, що встановлюють, змінюють чи скасову­ють певні права і обов'язки;

• має юридичну чинність, що охороняється і забезпечується дер­жавою, примусовою силою її органів;

• має вигляд письмового документа з визначеною структурою (розділи, глави, статті, параграфи, пункти) і необхідними ат­рибутами. До необхідних атрибутів належать назва виду но­рмативно-правового акту (закон, постанова тощо), назва само­го нормативно-правового акту (Закон про вибори Президен­та), дата набрання ним чинності тощо. Основним елементом структури є стаття.

Проблема класифікації нормативно-правових актів є досить актуальною. Так, існує поділ нормативно-правових актів за їх юридичною чинністю на закони та підзаконні акти. За дією в часі - на постійні і тимчасові. За дією в просторі - на загально­державні, регіональні, муніципальні та локальні. Може також існувати класифікація нормативно-правових актів за колом осіб.

Закон - це нормативний акт вищої юридичної сили, який регулює найважливіші суспільні відносини.

До ознак закону належить те, що закон:

• видається тільки вищим представницьким органом держа­вної влади (в Україні - це Верховна Рада) або приймається шляхом референдуму;

• регулює найбільш важливі суспільні відносини у сфері еко­номіки, політики, культури тощо;

• має вищу юридичну чинність, що забезпечує його верховенст­во в системі нормативно-правових актів;

• це акт, прийнятий в особливому порядку.

Закони можуть бути конституційними або звичайними (див. табл. 18.3). До конституційних законів належить Конституція,