Глава 13. Політико-державний режим

257

Фашизму ж абсолютно байдужою є національність людини. Він є інтерна­ціональним. Фашизм поділяє людей на сорти незалежно від їхньої крові. На­приклад, класичний європейський фашизм відроджував середньовічний поділ на священиків, воїнів, працівників та рабів. В одній касті воїнів (їх фашисти дуже поважали) можуть опинитися і німець, і єврей, і росіянин. І в касті священиків, і серед рабів.

Нацист дивиться на національність людини. Фашист - на те, хто перед ним за своїм духом та здібностями.

Джерело: Калашников М. Вперед в СССР-2. - М.: Яуза, Зксмо, 2003. -С. 66-67.

Релігійний тоталітаризм спирається на релігійну ідеологію.

Держава асасинів реалізувала в собі саме релігійний тоталі­таризм.

Прикладом релігійного тоталітаризму є також Єзуїтська держава в Парагваї, що існувала в 1610-1768 рр. Історія цієї держави розпочалася в 1609 році, коли єзуїти в Гуайрі (Пара­гвай) створили поселення, що мали назву редукції (лат. гейисо — «привожу назад» - до християнства тих індіанців, хто на­чебто втратив віру). Вони поєднували елементи феодалізму з рабовласництвом і патріархально-родовими відносинами. У редукціях, крім бідних хатин індіанців, будувалися численні майстерні, шкіряні, лісопильні, цеглинні заводи, були арсена­ли, склади і верфі. За виконану роботу та покору єзуїти нада­вали індіанцям лише їжу й одяг. З відома іспанської корони, єзуїти підкоряли індіанців не лише за допомогою сили, як світські владики, а й шляхом омани, підкупу родоплемінної верхівки, а також проповідями про створення раю на землі. У 1610 році на базі редукцій в Парагваї виникла так звана «Єзу­їтська держава». Позбавивши індіанців будь-якої власності, єзуїти змушували їх тяжкою працею на полях та в майстер­нях створювати колосальні багатства для ордену. Індіанці вми­рали від непосильної праці, голоду, хвороб, гинули у війнах з ще не завайованими племенами індіанців. Найцікавіше ж по­лягало в тому, що індіанці, які жили в редукціях, не протесту­вали проти свого становища. Більше того, вони намагалися сповідатися своїм наставникам-єзуїтам відразу ж, як тільки-но їх відвідала якась крамольна думка. Зростання влади і ба­гатства єзуїтів в Парагваї та інших іспанських колоніях стри­вожило іспанську корону, за наказом якої в 1768 році єзуїти були вигнані з американських володінь Іспанії.

17 Теорія держави і права

258

РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Приклад 13.6

Г. Бьомер про єзуїтську державу в Парагваї

На перший погляд, єзуїтські редукції являли собою чарівне видовище: здавалося, що індіанці є майже цивілізованими, вони начебто можуть робити геть усе. Усе, що споживають у редукціях: їстівні припаси, одяг, домашній посуд, робочі знаряддя, машини, меблі, церковні прикраси, музичні інструме­нти, предмети культу - усе виготовляється на місці самими християнами. Вони вміють також відливати гармати, дзвони, шрифт для печатки, виготовляти годинники, ліпити статуї, писати картини. Таким чином, сукупність редукцій Парани та Уругваю складають великий економічний організм, який відтво­рює в принципі все, що споживає. Лише сіль та залізо отці вимушені, на свій превеликий жаль, завозити ззовні з великими витратами. Але чим ближче придивляєшся до цієї цивілізації, тим більше дивуєшся її штучному характеру. Як тільки-но «християни» перестають отримувати від отців моделі та керівні вказівки, вони вже не можуть зробити нічого гарного. Чи, може, у них відсут­німи є творчі здібності? Аніскільки. Без сумніву, що в той час, коли святі отці зібрали їх, вони були бідними з точки зору цивілізації, але водночас і не нездатними до неї. На жаль, отці не розвинули їхніх природних творчих здібностей, і, можливо, у своєму нетерплячому прагненні якнайшвидше ство­рити цивілізацію за європейським шаблоном вони видресирували їх, перетво­ривши на справжні машини. Позбавивши індіанців матеріальних проблем, вони позбавили їх і тієї малої частки ініціативи, що існувала в них раніше. Тому висока культура місій є, по суті, лише штучним, оранжерейним проду­ктом, що несе в самому собі зародки смерті. Адже, незважаючи на все дресирування, гуарані залишився в основному тим, чим і був: лінивим, обме­женим, схильним до низьких пристрастей, прожерливим та брудним дикуном. Він, як стверджують самі отці, працює лише доти, доки відчуває на собі палку наглядача. Як тільки-но його залишають наодинці, він байдуже дозволить жнивам гнити на полях, занепадати знаряддям, гинути стадам.

Джерело; Бемер Г. История ордена иезуитов. -Смоленск: Русич, 2002. - С. 349.

У XX столітті релігійний тоталітаризм було запроваджено в таких державах, як Іран за часів керівництва аятоли Рухолли ал-Мусаві ал-Хомейні або Афганістан часів правління талібану.

Ознаки тоталітарного політичного режиму. Держава праг­не до глобального панування над всіма сферами суспільного жит­тя, до всеохоплюючої влади. Це досягається шляхом абсолют­ної концентрації влади, шляхом об'єднання законодавчої та виконавчої влади в одній особі при фактичній відсутності неза­лежної судової влади.

Суспільство практично повністю відчужене від політичної влади, але воно не усвідомлює це, адже становить масову соці­альну базу режиму як суспільно-політичного руху. Суспільство добровільно й охоче підтримує тоталітарний режим.