Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПЕРЕКЛАД_КНИГИ_ЛЕВЧЕНКО_Л.О..doc
Скачиваний:
41
Добавлен:
04.12.2018
Размер:
3.29 Mб
Скачать

2.4. Організація дослідження

Концептуалізація, таким чином, є першим кроком у порівняльному дослідженні політичних систем. Вона дозволяє визначити загальний підхід до розуміння досліджуваних характеристик. На її основі здійснюється вибір змінних, їх перетворення в індикатори та індекси, а потім вже вимір якостей і аналіз отриманих даних. Технологія конкретизації якостей оглядає феномен отримала назву операціоналізації. Вона позначає перехід від абстрактного вираження якостей в поняттях до набору конкретних показників, отриманих у результаті спостереження за досліджуваним феноменом. Таким чином, операціоналізація представляє собою перехід від первинної теорії до вимірювання та включає в себе концептуалізацію, вибір змінних, інструменталізація і власне вимір (збір емпіричних даних). Результатом усіх цих дій будуть поняття, змінні, індикатори та індекси, показники (див. схему 1).

Схема 1

Операціоналізація: Відносини поняття, змінної, індикатора та показника *

Теорія Поняття А пов'язано з поняттям В

Гіпотеза Змінна а пов'язана зі змінною в

Робоча гіпотеза Індикатор 1 пов'язаний з індикатором 2

Спостереження (вимір) Показник 1 Показник 2

*Складено за: Manheim, Rich, 1991, p. 49.

Тут ми не будемо говорити про всі методичних проблемах операціоналізації. Наголосимо лише, що найчастіше важко дотримати повну відповідність поняття, змінної і індикатора, а тому операціоналізація здійснюється з деякою втратою інформації, спрощенням значення поняття. Але так чи інакше, дослідник прагне зберегти ключові характеристики досліджуваного феномена, переходячи від абстракції до конкретного значенням індикатора.

Якщо концептуалізація, як зазначалося раніше, в значній мірі визначається вихідної методологічної, а часто і ідеологічної, позицією дослідника, то вибір змінних і індексів найчастіше визначається наступними обставинами. По-перше, дослідник, звичайно, пов'язаний вихідної теорією політики і змушений вибирати змінні і перетворювати їх у операціональні визначення, підкоряючись логіці теорії та теоретичних гіпотез. Фактично дослідник тут спирається на результати попередніх робіт. По-друге, дослідник повинен враховувати досвід колишніх напрацювань у вивченні політичного феномена і прагнути не повторювати помилок минулих вимірів.

По-третє, він керується принципами порівнянності та релевантності обираються змінних, індексів та індикаторів, тобто здійснює їх вибір, враховуючи загальне і особливе у досліджуваній групі країн і застосовність понятійного апарату до вихідної гіпотези (гіпотез), а останньою - до досліджуваного феномену. По-четверте, дослідник орієнтується на точність аналізу як з точки зору змісту, так і математичної форми його вираження. По-п'яте, дослідник повинен враховувати той спосіб, яким він буде збирати емпіричний матеріал (спостереження, анкетування, вивчення документів, інтерв'ювання, вивчення статистичних матеріалів, збір наявних даних соціологічних обстежень і т.д.), і готівка його в національних або міжнародних статистичних звітах. По-шосте, значний вплив на вибір змінних і індикаторів надає характер порівняльного дослідження (статичне або динамічне дослідження), що обирається для дослідження часовий інтервал. У цілому, однак, вибір змінних і індикаторів визначається логікою порівняльного аналізу.