10.2. Проблеми консолідації демократії

У концепції третьої хвилі демократизації Хантінгтона проблематика консолідації демократії займає важливе місце (Hunt-ington, 1991, p. 208 - 279). Хантінгтон пов'язує її з питанням про умови нової реверсивної хвилі в 80-90-і роки: чи буде відхід від демократії спорадичним або стійким залежить від консолідації демократії. Консолідація демократії тут виступає як процес, пов'язаний з вирішенням ряду проблем, з якими неминуче стикаються нові політичні режими. Хантінгтон виділяє три роди таких проблем: проблеми переходу, контекстуальні проблеми та системні проблеми (див. схему 1).

Схема 1

Проблеми країн третьої хвилі демократизації *

Політична еволюція

Тип проблеми: Авторитарна Фаза Демократична

система переходу система

Контекстуальні

Перехідні

Системні

* Джерело: Huntington, 1991. Р. 210.

Проблеми переходу виникають усе з того факту, що країни здійснюють перехід від авторитарного до демократичного режиму. Вони включають встановлення нових конституційних і виборчих систем, заміну чиновників у структурах влади на лояльних до демократії, заміну або модифікацію законів, які суперечать демократії, скасування або докорінну переробку таких авторитарних структур, як секретні служби, відділення, що було властиво однопартійним авторитарним системам, партій від виконання ними державних функцій. Серед усіх цих проблем Хантінгтон виділяє дві ключові проблеми: (1) як слід вчинити з тими офіційними особами старого режиму, які явно брали участь у придушенні прав людини («проблема катів»), (2) як знизити залучення військових у політику і встановити професійну структуру відносин між військовими і цивільними («преторіанська проблема»).

Таблиця 1

Розподіл країн за контекстуальним проблем у 70-80-ті роки *

Контекстуальні проблеми	Країни
Великі бунти	Ель Сальвадор, Гватемала, Перу, Філіппіни
Етнічні / комунальні конфліктів (окремо від бунтів)	Індія, Нігерія, Пакистан, Румунія, Судан, Туреччина
Крайня бідність (низький показник ВВП на душу населення)	Болівія, Ель Сальвадор, Гватемала, Гондурас, Індія, Монголія, Нігерія, Пакистан, Філіппіни, Судан
Сильне соціально-економічна нерівність	Бразилія, Ель Сальвадор, Гватемала, Гондурас, Індія, Пакистан, Перу, Філіппіни
Хронічна інфляція	Аргентина, Болівія, Бразилія, Нікарагуа, Перу
Істотний зовнішній борг	Аргентина, Бразилія, Угорщина, Нігерія, Перу, Філіппіни, Польща, Уругвай
Тероризм (окремо від бунтів)	Іспанія, Туреччина
Екстенсивне державний вплив на економіку	Аргентина, Бразилія, Болгарія, Чехословаччина, Східна Німеччина, Угорщина, Індія, Монголія, Нікарагуа, Перу, Філіппіни, Польща, Румунія, Іспанія, Туреччина

* Джерело: Huntington, 1991. Р. 253-254.

Контекстуальні проблеми пов'язані з природою суспільства, його економікою, культурою та історією. Ці проблеми в деякій мірі байдужі до форми правління і виникають при будь-якому режимі. Авторитарні режими не дозволили цих проблем, і ймовірно, вони не будуть дозволені повністю демократичними режимами. Контекстуальні проблеми мають країнові спецргфіку, їх рішення відрізняється від країни до країни (див. табл. 1). Між тим, можна виділити ряд таких проблем, які притаманні країнам третьої хвилі демократизації: бунти, місцеві комунальні конфлікти, регіо-нальні антагонізми, бідність, соціально-економічна нерівність, інфляція, низькі показники економічного зростання, зовнішній борг. Дослідники, говорить Хантінгтон, часто пишуть про загрозу, яку ці проблеми створюють консолрщаціі демократії. Фактично, проте, за винятком найнижчих показників економічного розвитку, кількість і розмаїтість контекстуальних проблем, здається, має помірковане ставлення до питання про удачу чи невдачу консолідації демократії.

Нарешті, як тільки нові демократії стають консолідованими і досягають певної міри стійкості, вони стикаються з системними проблемами. Авторитарні політичні системи страждають від проблем, які пов'язані з їх природою (надконцентрацію прийняття рішень, дефіцит зворотного зв'язку, залежність від перформативной легітимності). Демократичні системи мають свої власні проблеми, які виникають при довготривалому існування демократії. Нові демократії не мають імунітету проти них. До таких проблем Хантінгтон відносить: демократичний пат, нездатність досягти рішення, чутливість до демагогії, домінування великих економічних інтересів.

Серед умов, які сприяють консолідації демократії, Хантінгтон відзначає наявність в історії країни досвіду демократичного розвитку, особливо тривалого; відносно високі показники економічного розвитку, індустріалізації та освіти; міжнародні зв'язки та закордонна допомога; тривалість здійснення переходу до демократії, знаходження країни в третій хвилі демократизації; мирний, консенсуальної перехід від авторитарного режиму до демократичного; нормальне ставлення політичних еліт і населення до виникає у демократичного уряду неможливості вирішити контекстуальні проблеми. Він вважає, що є ще ряд умов, але ці шість відносяться до першорядним.