Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПЕРЕКЛАД_КНИГИ_ЛЕВЧЕНКО_Л.О..doc
Скачиваний:
41
Добавлен:
04.12.2018
Размер:
3.29 Mб
Скачать

Ранжування країн за рівнем демократії в 1965 і 1960 рр.. *

(індекс політичної демократії Болла)

Країна

Індекс політичної демократії

1965

1960

Ісландія

100

100

Нова Зеландія

100

100

Австраля

99,9

100

Швеція

99,9

99,9

Норвегія

99,9

99,9

Данія

99,9

99,9

Бельгія

99,9

99,7

Японія

99,8

99,3

Нідерланди

99,7

99,9

Швейцарія

99,7

99,6

Барбадос

99,6

Уругвай

99,6

99,8

Канада

99,5

99,9

Люксембург

97,7

100

Фінляндія

97,3

97,3

Ірландія

97,2

94,8

Австрія

97,1

97,2

Чилі

97,0

99,7

Італія

96,8

97,0

Ізраїль

96,8

94,6


*Джерело: Bollen, 1980. Р. 387-388.

Народний суверенітет розглядається як право населення на вибір політичних правлячих еліт і реалізація цього права. Він індикаторі трьома заходами: (1) справедливість виборів, (2) виборність виконавчої влади і (3) виборність законодавчої влади. Справедливість виборів визначається як ступінь, при якій вибори є відносно вільними від корупції і примусу. Шкалирование цього індикатора засноване на тому, чи існує альтернативний вибір, як і ступінь залежності виборів від адміністрації, чи є вибори чесними і чи визнають їх результативність всі партії. Шкала складається з чотирьох пунктів. Індикатор виборності виконавчої влади показує рівень її залежності і легітимності.

Індикатор виборності законодавчої влади визначає не тільки факт виборів, але і включає оцінку ефективності цього органу. Найнижчі оцінки отримують країни з відсутністю парламенту і обрання його членів, а найвищі - країни з обираються парламентами і ефективністю їх діяльності. Виборність державних органів оцінювалася балами 1 або 0, для законодавчих органів отримані бали перемножуються на оцінку ефективності їх діяльності.

Кожен з шести компонентів індексу політичної демократії потім лінійно трансформується в оцінки від 0 до 100, а країни ранжуються на основі середніх значень з шести оцінок. Країни, що одержали по більш ніж трьом компонентам нульові оцінки, виключаються з аналізу.

Болле використовував факторний аналіз для підтвердження гіпотези про те, що всі шість індикаторів політичної демократії відносяться до одного і того ж феномену і мають високі кореляції з низкою інших індексів.

Наведемо підсумкові дані дослідження Болленом політичної демократії в I960 і 1965 рр.. (Див. табл. 7). Ранжування країн здійснено за показниками 1965

Індекс Болла виявився досить чуйним інструментом виміру-ня рівня розвитку демократії. Він так само часто використовується дослідниками і входить до числа найбільш обгрунтованих інструментів аналізу (Ліпсет, Сен, Торрес, 1993).