11.7. Індекс інституційної демократії Гарра

(Polity III)

Одним з останніх розроблених і активно використовуються індексів є індекс інституційної демократії, розроблений Тедом Гаррі на основі ним же перш складених індексів Polity I і Polity II (Gurr, 1974; Jaggers, Gurr, 1995). Особливістю дослідження за допомогою цього індексу, здійсненого Гаррі і Джаггерсом, є те, що воно стосується інституційних аспектів демократії і робить акцент на аналізі «третьої хвилі» демократизації. Процес демократизації при цьому аналізується на тлі порівняння демократії і автократії.

Операціоналізіруя поняття демократії, автори виділяють три її істотних елемента. По-перше, при демократії існує комплекс інститутів і процедур, через які громадяни висловлюють свої уподобання щодо політиків і політичних стратегій. Це передбачає наявність регулярної і явною конкуренції між індивідами і організованими групами, високу ступінь політичної участі при виборі лідерів і політичних стратегій і певний рівень політичних свобод, достатній для інтеграції демократичної участі, процедур та інститутів. По-друге, західні демократії характеризуються існуванням інституційних меж, що накладаються на діяльність виконавчої влади. Звідси, рівень демократичності визначається не тільки здатністю вибрати своїх представників в органи влади, але і здатністю встановити необхідні межі їх діяльності. По-третє, вимірювання демократії передбачає облік гарантій громадянських свобод для всіх громадян, які вони використовують у приватній і публічного життя.

Роблячи акцент на інституційних заходи демократії, Гарр і Джаггерс вибирають такі індикатори: (1) конкурентність політичного участі, (2) контроль за політичним участю, (3) конкурентність формування виконавчої влади, (4) відкритість формування виконавчої влади і (5) обмеження діяльності глави виконавчої влади. Вони стверджують, що коли політична участь є повністю відкритим та конкурентним, виконавча влада обирається і кордони, що накладаються на діяльність глави виконавчої влади, істотні, то кореляція між демократичними інститутами і демократичною практикою буде відносно високою.

Для вимірювання ступеня демократичності і автократичною вони використовують шкалу від 0 до 10. У таблиці 8 у комплексі представлені пропоновані індикатори і їхні заходи.

Таблиця 8

Склад індикаторів демократії та автократії в Polity III *

Індикатори	Демократична шкала	Автократична шкала
1	2	3
Конкурентність політичної участі :
(а) Конкурентне	3	0
(б) Перехідне	2	0
(в) Фракційне	1	0
(г) Обмежено	0	1
(д) Заборонена	0	2
Контроль за політичним участю :
(а) Фракційний / обмежений	0	1
(б) Повний	0	2
Конкурентність формування исполни­тельной власти:
(а) Вибори	2	0
(б) Змішана	1	0
(в) Відбір	0	2
Відкритість формування исполнитель­ной власти:
(а) Вибори	1	0
(б) Двоїстість: Спадкування /Вибори	1	0
(в) Двоїстість: Спадкування / Призначення	0	1
(г) Закритість	0	1
Обмеження глави виконавчої власти:
(а) Рівновага або підпорядкованість	4	0
(б) Проміжна категорія	3	0
(в) Істотні обмеження	2	0
(г) Проміжна категорія	1	0
(д) Незначні або помірні ограничения	0	1
(е) Проміжна категорія	0	2
(ж) Необмежена виконавча власть	0	3

* Джерело: Jaggers, Gurr, 1995. P. 472.

Кожне значення індикаторів докладно розшифровується. Наприклад, конкурентність політичного участі включає в себе наступні значення (значення індикаторів наводяться тут за індексом Polity І):

конкурентне, тобто відносно стабільні та постійні політичні групи регулярно конкурують за політичний вплив і положення з невеликим використанням сили та дезінтеграції; ніякі значні групи регулярно не виключаються з конкуренції;

перехідне, тобто будь перехідний стан від обмежених, фракційних чи неинституционализированных структур до повністю конкурентним, перехід до конкурентного участі не є завершеним до тих пір, поки національні вибори не будуть базуватися на повністю конкурентній основі;

фракційне, тобто політичні організації з фракційними або фракційними / обмеженими структурами конкуренції; коли одна група отримує владу, вона обмежує політичну активність своїх опонентів до тих пір, поки сама не втратить владу;

обмежена, тобто деяка політично організована конкуренція має місце поза державної влади без значного фракціоналізма, але великі групи або види мирної політичної конкуренції регулярно виключаються з політичного процесу;

заборонена, тобто ніяка значна опозиційна діяльність не допускається поза межами режиму і правлячої партії (Gurr, Keith, Moore, 1991, p. 75-76).

Гарр і Джаггерс підкреслюють, що вдосконалення індексу було проведено для того щоб (1) виправити помилки, що виникають при зборі даних, і «сумнівні» оцінки, які були помічені авторами та іншими вченими після того, як дані попередніх досліджень за допомогою Polity II були передані на зберігання в Міжуніверситетський консорціум політичних і соціальних досліджень у 1989 р.; (2) застосувати нові, більш чутливі кодують правила до поствоєнній періоду; (3) зробити вимірювання політичної організації більш чуйними до короткочасних флуктуацій в рівнях демократії та автократії (Jaggers, Gurr, 1995, p. 472).