Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПЕРЕКЛАД_КНИГИ_ЛЕВЧЕНКО_Л.О..doc
Скачиваний:
45
Добавлен:
04.12.2018
Размер:
3.29 Mб
Скачать

2.3. Види та рівні змінних

Ці методологічні вимоги до порівняння фактично фіксують увагу на початковій стадії порівняльного політологічного аналізу - концептуалізації та виборі гіпотез дослідження. Важливе значення надається також організації порівняльного дослідження шляхом визначення змінних для збору кількісних і якісних даних (Smelser, 1973, р. 42-88). Виділення видів та рівнів змінних в порівняльної політології власне не відрізняється від будь-якого соціального дослідження, орієнтованого на вимір і аналіз емпіричних даних. Так як надалі ми будемо користуватися поняттям «змінна», то відзначимо тут лише таке. Під змінної розуміється змінюється якість досліджуваного політичного феномена, до вимірювання якого можуть бути застосовані не метричні або метричні шкали. Організація змінних в дослідженні припускає розбивку їх на групи в залежності від поставлених цілей і гіпотез дослідження. Вибір змінних також визначається загальною концептуальною схемою дослідження і спирається на основні її поняття. Сукупність досліджуваних змінних можна визначити як оперативні змінні. Серед них виділяються залежні, незалежні і втручаються змінні. Під залежної змінної розуміється те змінюване якість об'єкта вивчення, яке розглядається як слідство або результат дії деяких умов, факторів, обставин. Змінні, які характеризують ці впливають умови, фактори та обставини, називаються незалежними. Між залежними і незалежними змінними є певний зв'язок, що піддається дослідженню. При вивченні характеру цього зв'язку необхідно мати на увазі, що крім виділених дослідником залежних і незалежних змінних необхідно враховувати вплив і інших умов, тобто контролювати умови. Щодо оперативних змінних це означає, що на взаємозв'язок залежної і незалежної змінної може впливати деяка третя змінна, яка і називається втручається. Її вплив потрібно контролювати, і іноді в процесі дослідження, якщо виявляється більший вплив втручається змінної ніж незалежною, то перша отримує статус незалежної. Поряд з оперативними змінними виділяються змінювані якості об'єкта, які дослідником беруться в якості постійних. Вони отримали назву параметрів. Якраз при виборі країн у порівняльному дослідженні однієї з найбільш складних проблем і виступає визначення параметрів, тобто тієї групи характеристик, за якими досліджувані країни найменше розрізняються. Між залежними і незалежними змінними можуть встановлюватися кількісні та якісні зв'язки. Як діє ця методична схема стане ясно при прочитанні наступних глав цієї книги.

Що стосується рівнів залежних змінних в порівняльному дослідженні, то Смелзер, грунтуючись на ідеях Талкота Парсонса про подвійну ієрархії соціального життя (одна: біологічний організм, особистість, соціальна система, культурна система, інша [в соціальній системі]: ролі, колективи, норми, цінності ), будує наступну ієрархію рівнів залежних змінних: агрегатовані якості населення, оцінки біхевіоральних опадів, соціальні структури, культурні структури. Він підкреслює, що перехід від самого нижнього рівня (агрегатовані якості населення) до самого верхнього (культурні структури) ускладнює організацію змінних, так як значна частина з них не може трактуватися як параметри, а повинна включатися в оперативні змінні (Smelser, 1973, р. . 61-62).

Оскільки поняття змінних є одним з центральних при організації порівняльного дослідження, то й визначення власне порівняльного методу надається, виходячи із специфіки відношення до контролю над змінними. Так, Арендт Лейпхарт пише, що межі порівняльного методу визначаються стратегією, при якій випадки «вибираються таким чином, щоб максимізувати дисперсію незалежних змінних і мінімізувати дисперсію контрольованих змінних» (Lijphart, 1975, р. 165). Спенсер Веллхофер визначає порівняльний метод як «стратегію вибору серед невеликого числа випадків або систем (зазвичай країн) для того, щоб включити контрольовані змінні в пошуки каузальних або функціональних взаємовідносин всередині систем» (Wellhofer 1989, р. 315-316).