Тема 9. Облік запасів

тості їх реалізації за вирахуванням витрат на реалізацію. При цьому слід враховувати можливі коливання цін або собівар­тості, які можуть бути до моменту реалізації виготовленої із наявних запасів продукції. Основою для такої оцінки можуть бути дані прайс-листів підприємств-виробників запасів, спе­ціальні дослідження тенденцій коливання ринку, пов'язаних з цінами на певні види запасів, економічні прогнози аналітиків.

Чиста вартість реалізації запасів залежить від напряму їх використання підприємством та стану ринку. Уданому випадку можливі такі варіанти:

— якщо запаси використовуються для виготовлення про­дукції в звичайних умовах, то найкращою оцінкою запасів буде їх відновна вартість;

— якщо коливання цін вказують нате, що собівартість го­тової продукції буде перевищувати ціну продажу, виробничі запаси оцінюються за чистою вартістю реалізації;

— якщо готову продукцію можна продати за собівартістю або вище собівартості, переоцінка запасів не проводиться;

— якщо підприємство отримало спеціальне замовлення, яке визначає і ціну відвантаження готової продукції, то вартість запасів залежить від умов контрактних зобов'язань.

Для підприємств, що надають послуги, кожен вид послуг, за яким здійснюється нагромадження витрат і визначається ціна продажу, розглядається як окрема одиниця.

Переоцінка запасів за чистою вартістю реалізації необхід­на за таких умов:

— пошкодження запасів;

— часткового старіння запасів;

— зниження ціни реалізації запасів;

— зростання очікуваних витрат на завершення виробниц­тва або збут.

Якщо товари частково втратили свою первісну вартість або зовнішній вигляд і не користуються попитом у споживачів, а також товарно-матеріальні цінності, які протягом трьох місяців не можна використати для потреб виробництва через недоцільність такого виробництва, то їх переоцінка здійснюється відповідно до Положення про порядок уцінки і реалізації залежаної продукції з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення і надлишку то­

86

238

Нашкерська Г. В. Фінансовий облік

86

Тема 9. Облік запасів

Дебет 641 "Податкові зобов'язання" 2 880

Кредит 946 "Втрати від знецінення запасів" 2 880

Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, які раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, сторнується запис про попе­реднє зменшення цих запасів. Сума податкового кредиту з по­датку на додану вартість при цьому не відновлюється.

Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на заба-лансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшко­дувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості або інших активів і до­ходу звітного періоду.

9.14. Особливості обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

В процесі діяльності на підприємстві можуть викорис­товуватись засоби праці невеликої вартості, строк служби яких є незначний.

Якщо строк служби засобів праці підприємства не пере­вищує одного року або одного операційного циклу його діяль­ності, то такі засоби праці відносять до малоцінних і швидко­зношуваних предметів, які обліковуються у складі запасів. До їх складу відносять: дрібний господарський інвентар, спецодяг, інструменти та ін.

Для обліку і узагальнення інформації про рух малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП) використовують ра­хунок 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети".

Якщо строк служби малоцінних предметів перевищує один рік або один операційний цикл діяльності підприємства, то їх відносять до групи довгострокових малоцінних і швид­козношуваних предметів і обліковують на рахунках 112 "Ма­лоцінні необоротні матеріальні активи", 113 "Тимчасові (не­титульні) споруди", 115 "Інвентарна тара", 116 "Предмети про­кату", тобто у складі основних засобів. Від основних засобів їх відрізняє вартість, верхня межа якої визначена обліковою полі­

варно-матеріальних цінностей, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Міністерства фінансів Ук­раїни від 15.12.1999 р. № 149/300.

Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації та вартість повністю втрачених запасів, списується на витрати звітного періоду.

При цьому на суму втрати вартості складається обліковий запис:

Дебет 946 "Втрати від знецінення запасів"; Кредит 20 "Виробничі запаси";

Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"; Кредит 25 "Напівфабрикати"; Кредит 26 "Готова продукція"; Кредит 28 "Товари".

Приклад. Підприємство А 22 грудня придбало комплек­туючі вироби для виготовлення побутової електротехніки на суму 180 000 грн., рівень рентабельності продажів за якими складала 9 %. У січні вартість продажу готової продукції зни­зилася на 16%. Для того, щоб продавати електротехніку за со­бівартістю, підприємство змушене переоцінити комплектуючі вироби на 9,6 %.

Облікові записи за операціями переоцінки комплектую­чих виробів будуть такі:

1.Оприбуткування придбаних комплектуючих виробів:

Дебет 202 "Купівельні напівфабрикати

та комплектуючі вироби" 150 000

Кредит 631 "Розрахунки з

постачал ьн иками " 150 000

Одночасно на суму податкового кредиту: Дебет644 "Податковий кредит" 30 000

Кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" 30 000

2. Відображено переоцінку комплектуючих виробів: Дебет 946 "Втрати від знецінення запасів 14400 Кредит 202 " Купівельні напівфабрикати

та комплектуючі вироби " 14 400

3. Списано суму раніше відображеного податкового кре­диту

Методом "сторно" у частині переоцінки запасів:

Нашкерська Г. В. Фінансовий облік_