Тема 18. Облік податку на прибуток

175

звичайної діяльності" звіту про фінансові результати відобра­жається сума поточного податку на прибуток.

Методологічні засади формування в бухгалтерському об­ліку інформації про витрати, доходи, активи і зобов'язання з податку на прибуток та її розкриття у фінансовій звітності виз­начено П(С)БО 17 "Податок на прибуток". У П(С)БО 17 виз­начено зміст понять облікового та податкового прибутку.

Обліковий прибуток (збиток) — сума прибутку (збитку) до оподаткування, визначена в бухгалтерському обліку і відобра­жена у звіті про фінансові результати за звітний період.

Податковий прибуток (збиток) — сума прибутку (збитку) визначена за податковим законодавством об'єктом оподатку­вання за звітний період.

Сума податкового прибутку або збитку нараховується, ви­ходячи з податкової бази. Податкова база активу і зобов'язан­ня — оцінка активу і зобов'язання, яка використовується з ме­тою оподаткування цього активу і зобов'язання при визначенні податку на прибуток.

Між обліковим і податковим прибутками (збитками) виз­начають постійні та тимчасові різниці.

Постійною вважається різниця між податковим прибут­ком (збитком) за певний період, що виникає в поточному звітному періоді і не анулюється в наступних звітних періодах.

Тимчасовою є різниця між оцінкою активу або зобов'язан­ня за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов'язання відповідно. Тимчасова різниця може призводити до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) у майбутніх періодах.

Порядок оподаткування податкового прибутку (збитку) визначається Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. №334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.97 р. №238/97-ВР (зі змінами і доповнення­ми) (далі Закон).

За ст. 3.1 цього Закону об'єктом оподаткування є прибу­ток, який визначається шляхом зменшення суми скоригова-ного валового доходу звітного періоду на суму валових витрат і амортизаційних відрахувань.

Валовий доход — загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) платни­

483

ком податку протягом звітного періоду в грошовій, матері­альній або нематеріальній формі.

Валові витрати — сума будь-яких витрат платника подат­ку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які купуються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяль­ності.

Амортизація основних фондів і нематеріальних активів — поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку плат­ника податку у межах визначених норм амортизаційних відра­хувань.

Доходи та витрати в бухгалтерському обліку визнаються за принципом нарахування, за яким результати господарських операцій визнаються і відображаються тоді, коли вони відбу­ваються незалежно від руху грошових коштів. Принцип нара­хування використовується одночасно з принципом відповід­ності, за яким витрати визнаються і у звіті про фінансові ре­зультати на основі прямого зв'язку з визнаними у даному звітному періоді доходами.

Датою збільшення валових доходів чи витрат вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбу­деться будь-яка з подій, що сталася раніше:

— дата списання коштів з банківських рахунків платника податку;

— дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного отримання платником по­датку робіт (послуг).