Тема 4. Облік довгострокових та поточних фінансових інвестицій

Тема 4. Облік довгострокових та поточних фінансових інвестицій

4.1. Зміст та види фінансових інвестицій

Підприємство може здійснювати фінансові інвестиції у капітал іншого підприємства чи у боргові цінні папери. При цьому в обмін на вкладені кошти воно одержує акції, облігації, векселі, казначейські зобов'язання, сертифікати та інші цінні папери.

Фінансові інвестиції — це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, диві­дендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. До фінансових інвестицій відносяться інвестиції в акції, облігації, депозитні сертифікати, інші цінні папери, в капітал інших підприємств (див. рис. 2.1.).

Порядок оцінки та переоцінки фінансових інвестицій, їх обліку та відображення у звітності визначено П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції".

Інвестування здійснюється з метою:

• вкладення тимчасово вільних коштів з метою отриман­ня доходів;

• збереження господарських зв'язків;

• ведення спільної діяльності;

• здійснення спільної діяльності;

• здійснення впливу на діяльність іншого підприємства;

• здійснення спільного контролю;

■ здійснення контролю за діяльністю іншого підпри­ємства.

Якщо сума коштів чи майна, які підприємство може ви­користати для інвестування, є незначною або має можливість здійснити вкладення на короткий період, то воно очікує на отримання доходів від дивідендів, роялті, відсотків, зростання вартості інвестиції.

• Інвестиції, які підприємство здійснює заради сприяння розвитку діяльності та збереження господарських зв'язків

21

3.5. Відображення інформації про рух грошових коштів в облікових регістрах

Узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів у національній та іноземній валюті в касі, на поточних, валютних та інших рахунках в банку , грошових документів здійснюється в Журналі 1, який ведеться за кредитом рахунків ЗО "Каса", 31 "Рахунки в банках", 33 "Інші-кошти" та відомос­тях до цього Журналу. Відомості відкриваються за дебетами відповідних рахунків:

1.1. Відомість за дебетом рахунку ЗО "Каса".

1.2. Відомість за дебетом рахунку 31 "Рахунки в банках".

1.3. Відомість за дебетом рахунку 33 "Інші кошти". Записи в журналі 1 та у відомостях здійснюються на

підставі первинних та зведених документів: звітів касира з до­даними документами, які є підставою для оприбуткування коштів у касу підприємства (прибуткові касові ордери) або для їх виплати з каси (видаткові касові ордери, відомості та інші); виписок банку з підтверджуючими первинними документами про рух коштів на рахунках та інших.

Для кожного звіту касира у Відомості 1.1. і в Журналі 1 відводять один рядок. Рух коштів у касі за день, коли на підприємстві відбулись операції з руху готівки, у Відомості та Журналі відображається в розрізі кореспондуючих рахунків як за дебетом, так і за кредитом. Визначений залишок готівки звіряється із залишком у звіті касира.

Записи у Відомість 1.2. проводяться за кожною випискою банку. При необхідності накопичення даних про операції з гро­шовими коштами за кожний операційний день здійснюється попередньо у допоміжних відомостях з перенесенням їх підсумків у Журнал та Відомість.

Для відображення операцій, здійснених в іноземній ва­люті, також використовується Журнал 1 та відомості до нього, які заповнюються у валюті здійснення операцій. Якщо підприємство використовує різні валюти, то для кожної з них використовується окремий Журнал та Відомість.

Аналітичні дані про грошові кошти в іноземній валюті наводяться в гривнях і одночасно у валюті операції.

Нашкерська Г.В. Фінансовий облік

здійснюються не лише для отримання доходів від використан­ня активів, а й для зростання доходів від основної діяльності.

Спільною є господарська діяльність зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об'єктом спільного контро­лю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними.

Спільний контроль - розподіл контролю за господарською діяльністю відповідно до угоди про ведення спільної діяльності.

Вплив на діяльність іншого підприємства вважається сут­тєвим, якщо інвестор має повноваження брати участь у прий­нятті рішень з фінансової, господарської і комерційної політи­ки об'єкта інвестування без здійснення контролю цієї політи­ки.

Наявність суттєвого впливу контрольного учасника виз­нається за умов:

1) володіння двадцятьма або більше відсотками акцій (ста­тутного капіталу) підприємства;

2) представництво в раді директорів або аналогічному керівному органі підприємства;

3) участь в прийнятті рішень;

4) взаємний обмін управлінським персоналом;

5) забезпечення підприємства необхідною техніко-еконо-мічною інформацією.

Суттєвий вплив дає можливість брати участь в прийнятті рішень з фінансової, господарської і комерційної політики об'єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики.

Контроль діяльності іншого підприємства - здійснення вирішального впливу на фінансову, господарську і комерцій­ну політику підприємства з метою отримання вигод від його діяльності.

Залежно від терміну утримання інвестицій та мети інвес­тування інвестиції кваліфікуються як довготермінові або по­точні.

Довгостроковими вважаються інвестиції, які утримують­ся підприємством у період, що складає більше, ніж дванадцять місяців, з метою отримання дивідендів, відсотків, зростання вартості капіталу, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент. Довгострокові інвес­тиції розміщені у балансі в розділі необоротних активів.

62