Тема 5. Облік дебіторської заборгованості

36

103

пець у 90-денний термін не заплатив за продукцію (товари, роботи, послуги). При цьому його валовий дохід корегується. Якщо покупець звернувся до арбітражного суду з запізненням, його валовий доход зменшується на час розгляду справи (табл. 7 гр. 5). За умови, якщо суд задовольнив вимоги підприємства про відшкодування заборгованості дебітора, ним визнається дохід у сумі фактичного відшкодування. Якщо при рішенні суду на користь підприємства дебітор фактично не відшкодував за­боргованості у 90-денний період, підприємство має право по­дати позов про банкрутство клієнта. Валовий дохід на час роз­гляду справи не відновлюється. Визнання доходу для цілей оподаткування здійснюється лише при фактичному відшкоду­ванні дебітором заборгованості.

При умові, якщо арбітражний суд не задовольняє вимоги підприємства або задовольняє їх частково, то підприємство повинне визнати валовий дохід на всю або частину незадово-леної суми. Одночасно здійснюється нарахування пені за пе­ріод з першого дня податкового періоду, наступного за періо­дом, у якому відбулося зменшення валових доходів, до остан­нього дня податкового періоду, на який припадає збільшення валових витрат.

Зменшення дебіторської заборгованості по балансу при невизнанні або зменшенні валового доходу підприємством не відбувається. Після закінчення терміну позовної давності така дебіторська заборгованість відноситься на валові витрати. Слід також пам'ятати, що сума резерву сумнівних боргів для цілей оподаткування не визнається валовими витратами. Отже, для цілей оподаткування ВАТ "Мрія" отримає такі фінансові ре­зультати (лише включена в основні результати діяльності для спрощення):

Валовий доход 163 625 грн.

Валові витрати 139 200 грн.

Прибуток до оподаткування 24 425 грн.

Податок на прибуток (30%) 7328 грн.

Чистий прибуток 17 097 грн.

Заданими наведеного прикладу прибуток до оподаткуван­ня в бухгалтерському обліку більший, ніж визначений для цілей оподаткування. Такий наслідок обумовило те, що підприєм­ство успішно веде претензійно-позовну роботу.

Додаток — таблиці 5.9 -5.15 у кінці розділу.

Нашкерська Г.В. Фінансовий облік

5.6. Облік векселів одержаних

У розрахунках підприємства з дебіторами можуть вико­ристовуватися векселі.

Вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне гро­шове зобов'язання особи, яка видала вексель (векселедавача), сплатити при настанні строку певну суму грошей власникові векселя (векселетримачу).

Векселі бувають прості та переказні (рис. 5.1).

Простий вексель виписується та підписується боржником. Він містить нічим не обумовлене зобов'язання сплатити певну суму грошей кредитору (векселетримачу).

Переказний вексель підлягає обов'язковому акцепту плат­ником.

Акцептом є згода платника на оплату векселя. Акцепт може бути повним або частковим, в залежності від згоди плат­ника на сплату всієї суми або частки грошей.

Якщо на звороті векселя вказані дані про його нового влас­ника, то такий вексель буде іменним, а якщо вексель має на­пис "без обороту на мене" - індосант не відповідатиме за платіж по цьому векселю перед наступним його тримачем. Га­рантії оплати векселя називаються авалем.

Вартість векселя визначається сумою, вказаною на ньо­му цифрами та прописом. Вона може включати в себе певний відсоток як додаткову оплату за відстрочення платежу.

Особливостями використання векселя як засобу плате­жу є те, що він може використовуватися для розрахунків між юридичними особами для оплати за товари, роботи (послуги), окрім векселів Міністерства фінансів, Національного банку України та комерційних банків.

Векселі можуть бути довгостроковими та поточними.

Довгостроковими векселями може бути забезпечена забор­гованість, не пов'язана з операційною діяльністю. Наприклад, довгостроковий вексель може бути отриманий для забезпечен­ня заборгованості за активи, передані у фінансову оренду.

Для обліку дебіторської заборгованості, забезпеченої дов­гостроковими векселями, використовується рахунок 162 "Дов­гострокові векселі одержані".