Тема 1. Основи побудови фінансового обліку

— безперервності діяльності;

— періодичності;

— історичної (фактичної) собівартості;

— обачності;

— нарахування та відповідності доходів та витрат;

— повного висвітлення;

— послідовності;

— превалювання сутності над формою;

— єдиного грошового вимірника.

Принцип автономностіперед/оачає, що кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від своїх влас­ників. У зв'язку з цим особисте майно та зобов'язання не по­винні відображатися у фінансовій звітності підприємства. Од­ночасно юридична особа розглядається як суб'єкт господарю­вання, що здійснює організацію діяльності та керівництво нею, контролює наявні ресурси та залучає при потребі нові, відпові­дає за борги та результати діяльності (наявність прибутків чи збитків). Юридична особа може розглядатись як окреме підприємство, його частина або група підприємств, що входять до складу юридичної особи (філії, відокремлені підрозділи).

Виходячи з принципу автономності, побудову обліку слід здійснювати на кожному відокремленому підрозділі, філії та на підприємстві в цілому. В даному випадку обмежується коло внутрішніх користувачів, а отже, і їх потреби в обліковій інфор­мації. Складання фінансової звітності здійснюється в межах юридичної особи. Якщо юридична особа складається з кількох підприємств або філій, то в такому випадку складається зведе­на або консолідована звітність.

Власник (акціонер) може мати на підприємстві рахунок, що визначає розмір внесеного капіталу (або заборгованість за оголошеними зобов'язаннями внести капітал), а також раху­нок зобов'язань підприємства за нарахованими, але невипла-ченими дивідендами.

За принципом безперервності діяльності підприємства, підприємство вважається створеним на невизначений термін. Це означає, що підприємство буде працювати досить довго, щоб виконати очікувану ціль його створення, усі наявні по­точні зобов'язання та такі, що виникатимуть протягом усього періоду його діяльності. Для того, щоб користувачі облікової

21

8

підприємцем або працівником аудиторської (бухгалтерської) фірми, то його неможливо притягнути до адміністративної та кримінальної відповідальності (якщо вона не передбачена умо­вами договору).

Найбільш професійні бухгалтери можуть працювати ауди­торами. Професійну придатність для роботи аудитором підтверджує кваліфікаційний іспит, який приймає Аудиторська Палата України. До програми іспиту включено теоретичний матеріал із фінансового, управлінського і податкового обліку, основ підприємництва, юриспруденції, із теорії та практики аудиту. Для успішного складання іспиту потрібно також освої­ти чинне податкове та цивільне законодавство. За умови скла­дання іспиту аудитор може зареєструвати аудиторську фірму і повинен отримати свідоцтво про включення у реєстр, що доз­воляє займатись цим видом діяльності.

Аудиторські фірми можуть також займатися веденням обліку та складанням звітності, проте більшу частину своїх до­ходів вони отримують за проведення аудиту фінансової звітності (підтвердження), консультацій з питань фінансового та податкового законодавства, страхування, проведення еко­номічного аналізу тощо.

За умови, що фінансова звітність підприємства не опри­люднюється, власник або керівник підприємства може само­стійно займатися веденням обліку та складанням звітності. Наприклад, підприємець-фізична особа, що займається будь-якою діяльністю, не повинен складати і подавати фінансову звітність, може вести бухгалтерський облік самостійно.

Спеціальну підготовку повинні отримати бухгалтери, що працюють у бюджетній та банківській сферах.