Тема 12. Облік короткостроковихзобов'язаньзарозрахунками з банками

114

12.2. Облік короткострокових позик банку

Короткострокові кредити надаються для фінансування поточних витрат на виробництво на зворотній основі: прид­бання матеріалів, товарів, виплату заробітної плати працівни­кам. Не можна використовувати нові позики для здійснення виплат за попередніми позиками.

Найбільш поширеними є такі типи короткострокових кре­дитів:

- стандартний операційний кредит, за яким кошти нада­ються на початок періоду, передбаченого в угоді і повертають­ся при його завершенні;

- револьверний кредит, за яким кошти надаються лише на короткі періоди їх недостачі на поточному рахунку. У тако­му випадку позиковий баланс і витрати на відсотки підтриму­ються на максимально низькому рівні.

Для обліку короткострокових позик використовують ра­хунок 60 "Короткострокові позики". На цьому рахунку ведеть­ся облік розрахунків у національній та іноземній валюті за кре­дитами банків, строк повернення яких не перевищує дванад­цяти місяців з дати балансу та за позиками, термін погашення яких минув.

За кредитом рахунка відображаються суми отриманих позик, за дебетом — суми їх погашення та переведення до дов­гострокових зобов'язань у випадку відстрочення строків їх по­вернення.

Рахунок 60 "Короткострокові позики" має такі субрахунки:

601 - "Короткострокові кредити банків у національній валюті";

602 - "Короткострокові кредити банків у іноземній ва­люті";

603 - "Відстрочені короткострокові кредити банків у на­ціональній валюті";

604 — "Відстрочені короткострокові кредити банків в іно­земній валюті";

605 - "Прострочені позики в національній валюті";

606 — "Прострочені позики в іноземній валюті".

використовується не лише для того, щоб зменшити ризик кре­дитування, а щоб створити для позичальника певне застере­ження та нагадування економічної недоцільності невиконан­ня зобов'язань перед банком.

Основні способи забезпечення: штраф, застава, страху­вання кредитного договору, гарантії.

Для нівелювання кредитного ризику банками України найчастіше використовується застава. Для оцінки якості за­безпечення, яке надає застава, проводять її аналіз за такими елементами:

- класифікація застави (за видами майна);

— типи застави (основна та додаткова);

- вартість застави (балансова, ринкова, за чистою вартістю реалізації);

— співвідношення вартості застави та суми кредиту;

- страхування застави, можливості її втрати, знищення, продажу позичальником тощо;

— умови реалізації застави банком.

Отримання кредиту можливе однією сумою на початку строк угоди або у визначені угодою терміни по частинах.

Після отримання кредиту позичальник у встановлені строки сплачує визначені угодою відсотки і повертає основну суму боргу.

При неможливості позичальником своєчасно повернути борг може бути укладена додаткова угода на пролонгацію (про­довження) строків сплати кредиту. Такий кредит вважається відстроченим. Якщо банк не погоджується укласти додаткову угоду своєчасно, неповернений кредит вважається простроче­ним. Банк має право реалізувати заставу і покрити суму основ­ного боргу та відсотків.

За Положенням НБУ "Про кредитування" кредити, шо надаються банкам, поділяються на:

а) короткострокові (до 1 року);

б) середньострокові (до 3 років);

в) довгострокові (понад 3 роки).

У статті "Довгострокові кредити банків" показується сума заборгованості підприємства банкам за отримання від них по­зики, яка не є поточним зобов'язанням.

Нашкерська Г.В. Фінансовий облік_