Тема 18. Облік податку на прибуток

принципом нарахування тоді, коли вони були фактично здійснені (визнані) незалежно від руху грошових коштів, вит­рати — за принципом відповідності. Для цілей оподаткування доходи і витрати визнаються за подією, що сталась перша. У зв'язку з цим визнаються валовими доходами суми отриманих авансів і валовими витратами — суми сплачених. В бухгалтерсь­кому обліку суми отриманих і сплачених авансів визнаються як дебіторська заборгованість або зобов'язання і не впливають на суму доходів чи витрат.

Існують також відмінності в оцінці необоротних активів у бухгалтерському обліку та в їх оцінці для цілей оподаткування. Вони обумовлені тим, шо П(С)БО 7 "Основні засоби" дозво­ляє здійснювати переоцінку об'єктів, якщо їх вартість на 10 відсотків відрізняється від ринкової, а також визнавати втрату корисності (відновлення корисності) окремих об'єктів.

Наприклад, залишкова вартість будівлі, визначеної для цілей оподаткування, складає 82 000 грн. Однак через немож­ливість ефективно використовувати за призначенням підприємство визнає втрату корисності і визначає її вартість у сумі 25 000 грн. У бухгалтерському обліку підприємство визнає витрати на суму втрати корисності - 57 000 грн. При цьому складається запис, грн.:

Дебет 975 "Уцінка необоротних активів 57 000

і фінансових інвестицій"

Кредит 103 "Будівлі і споруди" 57 000

Витрати на переоцінку основних засобів (як і інших ак­тивів) не визнаються у складі валових витрат для цілей оподат­кування.

За П(С)БО 7 "Основні засоби" усі види ремонтів основ­них засобів (окрім модернізації та інших покращень, що при­зведуть до зростання майбутньої економічної вигоди) відно­сяться на витрати. Для цілей оподаткування на валові витрати відноситься вартість ремонтів в розмірі до 10% балансової вар­тості основних засобів на початок звітного періоду. Отже, їх вартість, визначена для цілей оподаткування, буде вищою.

Оцінка необоротних активів у бухгалтерському обліку і для потреб оподаткування відрізняється також при умові, якщо підприємство використовує різні норми амортизації. Тоді за­лишкова вартість об'єктів буде відрізнятись.

Нашкерська Г. В. Фінансовий облік

178

Тема 18. Облік податку на прибуток

— дооцінки активів та інших господарських операцій, які відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку відображаються збільшенням власного капіталу;

— об'єднання підприємств шляхом придбання. Поточний податок на прибуток і відстрочений податок на

прибуток визнаються змінами власного капіталу, якщо подат­ки виникають з операцій, відображених на рахунках власного капіталу. Сума зміни власного капіталу відображається у ко­респонденції з рахунками обліку необоротних активів і одно­часно з рахунками обліку відстрочених податкових зобов'язань або відстрочених податкових активів (на розрахований з цієї суми податок на прибуток).

Якщо податок, визначений за даними бухгалтерського обліку, менший за податок на прибуток, визначений для по­треб оподаткування, виникає відстрочений податковий актив.

Якщо податок на прибуток, визначений для потреб опо­даткування, менший за податок на прибуток, визначений за даними бухгалтерського обліку, виникає відстрочене податкове зобов'язання.