Тема 9. Облік запасів

те, що не очікує отримати від їх використання майбутньої еко­номічної вигоди.

Операцію списання мікросхем слід відобразити такими обліковими записами, грн.:

1. Списано застарілі мікросхеми з балансу:

Дебет 946 "Втрати від знецінення запасів" 14000

Кредит 202 "Купівельні напівфабрикати

та комплектуючі вироби" 14 000

2. Списано раніше визнану суму податкового кредиту з ПДВ методом "сторно":

Дебет 641 "Розрахунки за податками" 2 800

Кредит 946 "Втрати від знецінення запасів" 2 800

Списання запасів внаслідок внесення їх до статутного капіталу іншого підприємства При передачі запасів до статутного капіталу іншого підприємства вони оцінюються за справедливою вартістю, затвердженою засновниками. Передача запасів до статутного капіталу іншого підприємства розглядається як їх реалізація.

Приклад. На балансі підприємства облічуються сталеві листи, первісна вартість яких складає — 44 000 грн., справед­лива — 42 000 грн. За рішенням підприємства вони були вне­сені до статутного капіталу іншого підприємства в обмін на акції, номінальна вартість яких складає 42 000 грн.

Внесок матеріалами до статутного капіталу іншого підприємства слід відобразити обліковими записами, грн.:

1. Передача сталевих листів до статутного капіталу іншо­го підприємства за справедливою вартістю: Дебет 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів" 42 000

Кредит 201 "Сировина і матеріали" 42 000

Одночасно нараховані податкові зобов'язання з ПДВ: Дебет 949 "Інші витрати операційної діяльності" 8 400

Кредит 641 " Розрахуй ки за податкам и " 8 400

Відображено виникнення на балансі фінансової інвестиції: Дебет 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" 42 000 Кредит 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" 42 000

237

85

Нашкерська Г. В. Фінансовий облік _____

2.Визнано втрати від перевищення балансової вартості запасів над їх справедливою вартістю:

Дебет 946 "Втрати від знецінення запасів" 2 000

Кредит 201 "Сировина і матеріали" 2 000

9.13. Оцінка запасів на дату балансу

На дату балансу запаси оцінюються за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Використання такого підходу при оцінці запасів ще називають правилом нижчої оцінки.

За чистою вартістю запаси відображаються, якщо їх ціна знизилася порівняно з первісною, вони зіпсувались або втра­тили свої властивості.

Наприклад, якщо зросли очікувані матеріальні затрати на завершення виробництва, але вартість продажу готової про­дукції не збільшилася, то запаси, що використовуються для по­треб виробництва, не принесуть за цієї умови більшу ко­рисність і тому підлягають уцінці.

Чиста вартість реалізації визначається за кожною одини­цею запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу, очікува­них витрат на завершення виробництва і збут. Недоцільно уці-нювати запаси цілої галузі або усі наявні на підприємстві. Лише за деяких умов об'єднання запасів у групи для потреб переоцін­ки може бути доцільним. Наприклад, підприємство займається складанням автомобілів з придбаних запасних частин і вартість цих автомобілів на ринку значно знизилась. Підприємство буде отримувати результат від основної реалізації — валовий збиток. Це означає, шо вартість запасних частин, з яких вони склада­ються, є завищеною (якщо інші здійснювані втрати є достатньо обгрунтованими). У даному випадку складно визначити, які із запасних частин втрачають вартість у більшій мірі, аякі в меншій. Тому частковій переоцінці підлягають усі запаси, що викорис­товуються для складання автомобілів. Однак, якщо за іншими видами готової продукції ціна даного продажу не зменшилася, запаси, які використовуються для виготовлення цієї продукції, переоцінці не підлягають.

Чиста вартість реалізації запасів повинна бути досить надійною їх оцінкою, яка базується, виходячи з можливої вар-