Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дзера, Кузнєцова - Цивільне право України_Ч.2_ф....doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
15.07.2019
Размер:
4.32 Mб
Скачать

Глава 49

ти, допущені з його вини у виконаних роботах, якщо їх виявлено протягом га­рантійного строку. Для загальнобудівельних робіт гарантійний строк становить один рік, для систем центрального опалення — один сезон. Підрядник, який веде будівництво житлових будинків, зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини, якщо їх виявлено протягом дворічного гарантійного стро­ку з дня прийняття житлового будинку в експлуатацію (незалежно від виду робіт).

Права генерального підрядника полягають у тому, що він може вимагати від замовника безумовного виконання всіх покладених на нього Правилами та інши­ми нормативними актами, а також договором обов'язків і створення належних умов для здійснення будівельно-монтажних робіт.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Після закінчення всіх передбачених проектом робіт підрядник здає об'єкт замовникові в гарантійну експлуатацію. У процесі здачі-приймання об'єкта сторони перевіря­ють відповідність закінчених робіт умовам контракту. Здача-приймання здійсню­ється протягом встановленого сторонами строку після одержання замовником листа від підрядника про готовність об'єкта або його частини до експлуатації.

У контракті визначаються етапи здачі об'єкта із зазначенням видів робіт, устаткування, систем, споруд, приміщень, що підлягають випробуванню при зда­чі. За домовленістю сторони можуть здійснювати попереднє приймання будівель­ної частини об'єкта або окремих робіт, устаткування після індивідуального і ком­плексного випробування, окремих приміщень і споруд тощо.

Порядок передачі і прийняття в експлуатацію об'єктів визначається ст. 904 ЦК України.

Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передачі робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, — етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замов­ник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не вста­новлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх зни­щення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підряд­ника.

Передача робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті, і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі якщо моти­ви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обгрунтованими.

Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, як­що це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру ро­біт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитив­ного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість ви­користання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунуті під­рядником, замовником або третьою особою.

Договори будівельного підряду

203

З метою забезпечення у процесі здачі-приймання об'єкта в експлуатацію тіс­нішої координації діяльності сторін для проведення випробувань устаткування, а також при зацікавленості замовника в попередньому ознайомленні із змістом цих випробувань у контракті може передбачатися розробка підрядником програми випробувань та її узгодження із замовником.

Обов'язки сторін з організації здачі-приймання об'єкта в експлуатацію визна­чаються у контракті відповідно до їх функцій у процесі будівництва. У контракті також має бути встановлений порядок покриття витрат на цю роботу. Додаткові витрати на здачу-приймання об'єкта, зумовлені незадовільним виконанням зо­бов'язань, порушенням умов контракту, мають відшкодовуватися за рахунок винної сторони.

Відповідальність сторін. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором сторони — підрядник і замовник — несуть взаємну май­нову відповідальність як у формі стягнення неустойки, передбаченої законом або договором, так і у формі відшкодування збитків.

Заходи майнової відповідальності, насамперед неустойка, були встановлені донині чинними Правилами про договори підряду на капітальне будівництво (1986 p.), але їх застосування ускладнено тим, що в умовах нестабільної еконо­міки неможливо нормативне визначити розміри неустойки, які б ефективно впливали на порушників договору. Виходячи з цього, сторони при укладенні до­говору повинні самостійно визначати розміри неустойок за недовиконання або невиконання договірних зобов'язань.

Що стосується підстав стягнення неустойки, то в цій частині названі Прави­ла не втратили свою актуальність.

Як свідчить судово-арбітражна (судово-господарська) практика, за порушен­ня зобов'язань винна сторона сплачує неустойку, якщо її розмір визначений у договорі. За інших умов відповідальність настає у формі відшкодування заподія­них збитків. Таким чином значно підвищується роль договору підряду на капі­тальне будівництво.

Замовник несе відповідальність за несвоєчасне надання підрядникові проект­но-кошторисної та іншої документації.

У разі порушення договірних зобов'язань може встановлюватись відповідаль­ність замовника за:

а) прострочення передачі обладнання для монтажу, матеріалів і виробів, включаючи матеріали і вироби, необхідні для монтажу обладнання, — у вигляді неустойки в розмірі певного відсотка від вартості не переданого у строк облад­нання (за окремими назвами);

б) передачу для монтажу некомплектного обладнання — у вигляді штрафу в розмірі певного відсотка від вартості переданого некомплектного обладнання ра­зом із вартістю деталей, яких не вистачає;

в) затримку початку приймання підприємства, будови, споруди, окремих черг, пускових комплексів, а також об'єктів, які підлягають здачі в експлуатацію до повного завершення будівництва, — у вигляді пені;

г) затримку розрахунків за виконані будівельно-монтажні роботи у разі кон­сервації об'єктів і приймання законсервованих робіт — у вигляді пені за кожний день прострочення;

д) незабезпечення у погоджені з підрядниками строки виконання робіт за до­говором підряду, укладеним безпосередньо з монтажними або іншими спеціалізо-

204