- •Імені тараса шевченка
- •Глава 37 купівля-продаж
- •§ 1. Поняття, значення та види договору купівлі-продажу
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 2. Сторони у договорі купівлі-продажу
- •Глава 37
- •§ 3. Предмет договору. Ціна у договорі. Форма договору
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 4. Зміст договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 5. Договір купівлі-продажу в роздрібній торгівлі
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 6. Особливості купівлї-продажу в зовнішньоекономічному обігу
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 7. Особливості купівлі-продажу нерухомого майна
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 38 правове регулювання біржової діяльності в україні
- •§ 1. Поняття та юридичні ознаки біржі
- •Глава 38
- •§ 2. Функції, права та обов'язки біржі
- •Глава 38
- •§ 3. Види біржових угод
- •Глава 38
- •§ 4. Правила біржової торгівлі
- •Глава 38
- •§ 5. Правовий статус фондової біржі
- •Глава 38
- •§ 6. Правове регулювання обігу акцій у системі фондового ринку України
- •Глава 38
- •Глава 38
- •Глава 38
- •Глава 38
- •Глава 38
- •Глава 38
- •Глава 39 договір міни (бартеру)
- •Глава 39
- •Глава 39
- •Глава 40 договори поставки
- •§ 1. Поняття та значення договору поставки
- •Глава 40
- •Договори поставки
- •§ 2. Організація господарських зв'язків з поставок. Порядок і способи укладення договорів поставки
- •Глава 40
- •Глава 40
- •§ 3. Зміст договору поставки
- •Глава 40
- •§ 4. Виконання договору поставки
- •Глава 40
- •§ 5. Правові наслідки порушення договору поставки
- •Глава 40
- •Глава 40
- •Глава 41
- •§ 1. Поняття договору про закупівлю сільськогосподарської продукції
- •Глава 41
- •§ 2. Зміст та виконання договору контрактації
- •Глава 41
- •§ 3. Відповідальність сторін за порушення договору контрактації
- •Глава 41
- •§ 4. Інші договірні форми реалізації сільськогосподарської продукції
- •Глава 42 договір дарування
- •§ 1. Поняття та ознаки договору дарування
- •Глава 42
- •§ 2. Сторони та зміст договору дарування
- •Договір дарування
- •Глава 42
- •Договір дарування
- •Глава 42
- •Глава 43 договір довічного утримання (догляду)
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довічного утримання
- •Глава 43
- •Глава 43
- •§ 2. Зміст договору
- •Глава 43
- •Глава 44 договір майнового найму (оренди)
- •§ 1. Поняття та елементи договору майнового найму (оренди)
- •§ 2. Окремі види договорів найму (оренди)
- •Глава 44
- •Глава 44
- •Глава 44
- •Глава 44
- •Глава 45
- •§ 1. Поняття договору оренди. Об'єкти оренди
- •Договір оренди державного та комунального майна
- •Глава 45
- •§ 2. Сторони в договорі оренди
- •§ 3. Порядок укладення договору оренди
- •Глава 45
- •§ 4. Умови договору оренди
- •Глава 45
- •Глава 45
- •§ 5. Припинення договору оренди
- •Глава 46 договір найму житла
- •§ 1. Поняття договору найму житла
- •Глава 46
- •Глава 46
- •Глава 46
- •§ 2. Права та обов'язки наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним
- •Глава 46
- •Глава 46
- •§ 3. Збереження житла за тимчасово відсутніми громадянами
- •Глава 46
- •§ 4. Право на обмін житлового приміщення
- •§ 5. Договір піднайму житла
- •Глава 46
- •§ 6. Надання громадянам житла у зв'язку з капітальним ремонтом
- •Глава 46
- •§ 7. Зміна договору найму житлового приміщення
- •§ 8. Розірвання договору найму і виселення
- •Глава 47
- •§ 1. Поняття та елементи договору позички
- •§ 2. Зміст договору позички
- •§ 3. Припинення договору позички
- •Глава 48 договір підряду
- •§ 1. Поняття та значення договору підряду
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48
- •§ 2. Зміст договору підряду
- •Глава 48
- •Глава 48
- •§ 3. Права та обов'язки сторін. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду
- •Глава 48
- •§ 4. Договір побутового замовлення (побутового підряду)
- •Глава 49 договори будівельного підряду
- •§ 1. Капітальне будівництво в Україні та способи його здійснення
- •Договори будівельного підряду
- •§ 2. Поняття та значення договору будівельного підряду
- •§ 3. Система підрядних договорів у будівництві та організація договірних зв'язків
- •§ 4. Джерела регулювання підрядних відносин у будівництві
- •§ 5. Договір на виконання будівельних і монтажних робіт.
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 50
- •§ 1. Роль та значення договорів про виконання
- •Глава 50
- •Глава 50
- •Глава 50
- •Глава 50
- •§ 2. Зміст договорів про виконання науково-технічних робіт
- •Глава 50
- •Глава 50
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 52 авторські договори
- •§ 1. Роль і значення авторських договорів
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Авторські договори
- •§ 2. Авторські договори. Загальні положення
- •Глава 52
- •Глава 52
- •§ 3. Види та зміст авторських договорів
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 53
- •§ 1. Загальна характеристика ліцензійного договору
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •§ 2. Інші види договорів про використання об'єктів промислової власності
- •Глава 53
- •Глава 54 договір комерційної концесії
- •§ 1. Поняття договору комерційної концесії (франчайзингу)
- •Глава 54
- •Глава 54
- •Глава 54
- •Глава 54
- •§ 2. Зміст договору комерційної концесії
- •Глава 54
- •Глава 54
- •Глава 54
- •§ 3. Відповідальність сторін та припинення договору комерційної концесії
- •Глава 54
- •Глава 55 транспортні договори
- •§ 1. Види перевезень та їх правове регулювання
- •Глава 55
- •§ 2. Зміст, укладення та оформлення договорів про перевезення вантажів
- •Глава 55
- •Глава 55
- •§ 3. Виконання договорів про перевезення вантажів
- •Глава 55
- •Глава 55
- •§ 4. Відповідальність сторін за договором про перевезення вантажу
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 55
- •§ 5. Договір про буксирування
- •Глава 55
- •§ 6. Договори про експлуатацію під'їзних колій, подачу та забирання вагонів. Вузлові угоди
- •§ 7. Договір про перевезення пасажира та багажу
- •Глава 55
- •§ 8. Претензії та позови при перевезеннях
- •Глава 55
- •Глава 55
- •§ 9. Договори про транспортне експедирування
- •Глава 55
- •§ 10. Договір чартеру (фрахтування)
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 56 зобов'язання зі страхування
- •§ 1. Соціально-економічна суть страхування та його правове регулювання
- •§ 2. Страхове зобов'язання. Основні страхові поняття
- •Глава 56
- •Глава 56
- •§ 3. Зобов'язання з добровільного страхування
- •Глава 56
- •Глава 56
- •§ 4. Зобов'язання з обов'язкового страхування
- •Глава 57 позика
- •§ 1. Еволюція позики
- •§ 2. Поняття позикових відносин
- •§ 3. Відмежування позики від суміжних правових конструкцій
- •§ 4. Правова характеристика договору позики
- •Глава 58
- •§ 1. Банківські операції та їх види
- •§ 2. Кредитний договір
- •3 Єфимова л. Г. Банковское право. - м.: бек, 1994. - с. 182-184. Компанеец е. С., Полонений 9. Г. Указ. Соч. — с. 116.
- •§ 3. Договір банківського вкладу
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 4. Правове регулювання вексельного обігу в Україні
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 5. Порядок відкриття рахунків у банках
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 6. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 59 договір схову (зберігання)
- •§ 1. Поняття договору схову (зберігання)
- •Глава 59
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань зі схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 59
- •§ 3. Сторони, предмет, об'єкти, форма та строк договору схову
- •Глава 59
- •Глава 59
- •Глава 59
- •§ 4. Права та обов'язки сторін за договором схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 59
- •Глава 59
- •§ 5. Відповідальність сторін у зобов'язаннях схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 60 договір доручення
- •§ 1. Поняття та значення договору доручення
- •Глава 60
- •§ 2. Зміст договору доручення
- •Глава 60
- •Договір доручення
- •§ 3. Припинення договору доручення
- •Глава 60
- •Глава 61 договір комісії
- •§ 1. Поняття договору комісії
- •Глава 61
- •§ 2. Елементи договору комісії
- •Глава 61
- •§ 3. Зміст договору комісії
- •Глава 61
- •Глава 61
- •§ 4. Припинення договору комісії
- •Глава 62 договір довірчого управління майном
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довірчого управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 2. Предмет, істотні умови, форма та строк договору довірчого управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 3. Суб'єкти виконання договору довірчого управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •Глава 62
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 4. Відповідальність за договором довірчого управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 5. Припинення договору довірчого управління майном
- •Глава 63 зобов'язання за спільною діяльністю
- •§ 1. Загальна характеристика зобов'язань за спільною діяльністю
- •§ 2. Класифікація зобов'язань за спільною діяльністю та підстави їх виникнення
- •Глава 63
- •Глава 64 договір простого товариства
- •§ 1. Поняття та юридична характеристика договору простого товариства
- •Глава 64
- •§ 2. Зміст договорів простого товариства
- •Глава 64
- •Глава 65 установчі договори
- •Глава 65
- •Глава 66
- •§ 1. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •Глава 66
- •§ 2. Договори в сфері іноземного інвестування
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 66
- •§ 3. Правове регулювання договорів про виробничу кооперацію
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 67
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань, що виникають зі створення небезпеки
- •Глава 67
- •§ 2. Відповідальність юридичних і фізичних осіб за створення небезпеки
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення небезпеки (загрози) життю, здоров'ю та майну
- •Глава 67
- •Глава 68 зобов'язання із заподіяння шкоди
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань із заподіяння шкоди
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 2. Деліктна відповідальність: поняття та зміст
- •Глава 68
- •§ 3. Особливості позадоговірної відповідальності та її функції
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 4. Підстави деліктної відповідальності
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 5. Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника
- •Глава 68
- •§ 6. Відповідальність за шкоду,
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 7. Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними органами
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 8. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 9. Відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітніми і недієздатними
- •Глава 68
- •§ 10. Відповідальність за шкоду, спільно заподіяну кількома особами
- •Глава 68
- •§ 11. Особливості відшкодування
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 12. Відповідальність за ушкодження здоров'я і смерть громадянина, який не підлягає соціальному страхуванню
- •Глава 68
- •§ 13. Відшкодування шкоди при ушкодженні здоров'я
- •§ 14. Зміна розміру відшкодування шкоди
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 15. Компенсація моральної шкоди
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 69
- •§ 1. Поняття зобов'язань із дій, вчинених особою без відповідних повноважень
- •Глава 69
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань, пов'язаних з рятуванням колективного та державного майна
- •Глава 69
- •Глава 69
- •Глава 70
- •Глава 70
- •Глава 70
- •Глава 71 загальна характеристика спадкового права
- •§ 1. Основні риси історичного розвитку спадкового права
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •§ 2. Загальні положення спадкового права
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •§ 3. Правове становище спадкодавців та спадкоємців
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •§ 4. Спадщина та особливості спадкування деяких видів майна
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 72 правове регулювання спадкових відносин
- •§ 1. Спадкування за законом
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •§ 2. Спадкування за заповітом
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •§ 3. Порядок реалізації спадкових прав
- •Глава 72
- •Глава 72
- •§ 4. Спадковий договір
- •Глава 72
Глава 71
не розглядало спадкове майно як єдине ціле, а поділяло його на дві самостійні спадкові маси: родове майно переходило тільки до спадкоємців за законом, а для іншого майна існував загальний порядок спадкування. Спадкування за законом будувалося на принципах кровних родинних зв'язків.
Між дітьми спадкодавця майно поділялося у рівних частках, проте позашлюбні та усиновлені діти взагалі не могли спадкувати.
Дореволюційне спадкове право не визнавало спадкоємцями батьків та інших родичів по висхідній лінії, батьки тільки діставали право довічного володіння майном померлих дітей, але лише в тому разі, якщо у самого спадкодавця не було дітей. Другий з подружжя, який залишився, не входив до кола спадкоємців, він отримував право лише на визначену законом частку.
Складати заповіт дозволялося лише у письмовій формі. Заповіти були домашні, нотаріальні, у виняткових випадках — військово-морські, закордонні та ін.
Зазначимо, що закон покладав на спадкоємців відповідальність за боргами спадкодавця без обмеження такої відповідальності вартістю спадкового майна. Тільки у двох випадках відповідальність обмежувалася визначеними розмірами:
1) якщо спадкодавець, здійснивши злочин, заподіяв майнову шкоду іншій особі;
2) за наявності безстрокових боргових зобов'язань, виданих спадкодавцем. Розвиваючись, спадкове право поступово позбулося станового характеру,
закріпився принцип єдності спадкової маси, зрівнялися спадкові права жінки зі спадковими правами чоловіка.
Радянське спадкове право. Націоналізація, яку здійснила радянська держава на початку свого існування, безпосередньо вплинула і на розвиток радянського спадкового права. Так, 27 квітня 1918 р. було видано Декрет ВЦВК "Про скасування спадкування", який скасував спадкування фізичних осіб, після їх смерті належне їм майно переходило до держави. Родичі померлого, якщо вони були непрацездатними і не мали прожиткового мінімуму, одержували від держави утримання з майна, що залишилося після особи, яка могла бути потенційним спадкодавцем.
У ст. 9 зазначеного декрету було сказано: "Якщо майно померлого не перевищує 10 тисяч карбованців і складається із садиби, хатньої обстановки та засобів виробництва трудового господарства в місті або селі, надходить у безпосереднє керування, в управління і розпорядження до наявних дружини і вказаних вище родичів". Така позиція законодавства викликала неоднозначне трактування з боку вчених. Деякі вчені, зокрема А. Приградов-Кудрін, Я. Брандернбург-ський1, вважали, що цим самим радянська держава взагалі скасувала інститут спадкування, інші автори, наприклад, П. Орловський, М. Рейхель2, вважали, що ст. 9 допускала спадкування, але тільки трудової власності. Ця стаття вказувала і на коло та черги таких спадкоємців: 1) переживша дружина чи чоловік; 2) родичі по прямій низхідній лінії; 3) родичі по прямій висхідній лінії; 4) повнорідні
Приградов-Кудрин А. Брачное право й наследование // Еженедельник советской юстиции. — 1922. — № 12. — С. 4—5; Брандербургский Я. К. К развитию декрета об отмене наследования / Там же. -Mb 11. -С. 1-2.
п
Орловский П. Некоторне вопросн законодательства о наследовании // Советское государ-ство. — 1936. — № 2. — С. 63; Рейхель М. Право наследования // Советская юстиция. — 1937.
Загальна характеристика спадкового права
581
та неповнорідні брати та сестри. Ці родичі одержували майно, яке належало на праві так званої трудової власності, незалежно від працездатності та свого майнового стану.
В Україні діяв Декрет "Про скасування спадкування" від 11 березня 1919р.1, який за своїм змістом відповідав російському Декрету від 27 квітня 1918 р. Однією з незначних відмінностей було те, що український декрет не вирішував долі майна, яке перевищує 10 тис. крб. Роз'яснення цього положення було дано в новому Декреті від 21 березня 1919 р.2, де зазначалося, що майно, яке не перевищує 10 тис. крб., переходить у користування дружини померлого, дітей, пов-норідних і неповнорідних братів, сестер, а також батьків, якщо вони непрацездатні та нужденні.
"Юридичні суперечності, притаманні декретам про скасування спадкування, на наш погляд, були насамперед зумовлені тим, що їх складачі намагалися таким чином досягти реалізації чисто партійних інтересів, не враховували досвіду тисячолітнього розвитку людської цивілізації. Тому зрозумілими є спроби деяких авторів віднайти у досліджуваних декретах положення про збереження обмеженого спадкового права. Між тим треба бути занадто недалекоглядним чи наївним, щоб у переході деякого майна померлого у користування за наявності у них ознак нужденності і непрацездатності вбачати форму його переходу у власність у порядку спадкування" .
Запровадження нової економічної політики у країні сприяло прийняттю ЦК УРСР 1922 р. Цей кодекс не поділяв майно на трудове й нетрудове, дозволивши спадкувати обидва види. Крім того, дозволялося спадкування як за законом, так і за заповітом. При спадкуванні за законом водночас до прийняття спадщини закликалися усі родичі і спадщина поділялася між ними в рівних частках. При спадкуванні за заповітом законодавець дозволив спадкодавцеві на свій розсуд поділити спадщину, але лише між особами, які могли бути спадкоємцями за законом, тобто коло спадкоємців за законом і за заповітом завжди збігалося. Закон допускав лише письмову форму заповіту.
Цивільні кодекси УРСР та інших союзних республік встановили межу максимальної частки у спадщині, яка була скасована тільки 1 березня 1926 р. постановою ЦВК РНК СРСР від 29 січня 1926 р. З цього часу допускалося спадкування будь-якого розміру спадщини.
Поступово починає розширюватися коло спадкоємців. Так, із введенням з 1 березня 1926 р. інституту усиновлення усиновлені та їхнє потомство прирівнюються до родичів усиновителя. На відміну від інших союзних республік, в УРСР не було прийнято закону про обов'язкову частку в спадщині, але судова практика, керуючись ст. 1 ЦК УРСР 1922 p., визнавала частково недійсними такі заповіти, в яких неповнолітні спадкоємці позбавлялися спадщини.
8 грудня 1961 р. Верховна Рада СРСР затвердила Основи цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік, які набули чинності з 1 травня 1962 р. у статтях Ц7—121 Основ закріплено основні принципові положення спадкового права, які були конкретизовані у нових цивільних кодексах союзних республік,
1 ЗУ УРСР. - 1919. - № 24. - Ст. 268.
2 ЗУ УРСР. - 1919. - № 32. - Ст. 348.
Дзера О. В. Розвиток права власності громадян в Україні. — К, 1996. — С. 27.
582