Глава 37

У новому ЦК України регулювання зазначених відносин зазнало певних змін. Так, відповідно до ст. 663 ЦК України у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві збитки, якщо покупець не знав і не пови­нен був знати про ці підстави. При цьому правочин щодо звільнення продавця від відповідальності або її обмеження у разі витребування товару у покупця тре­тьою особою є нікчемним. У наведеній нормі можна віднайти дві новели. По-пер­ше, в новому ЦК відшкодування збитків покупцеві можливе лише тоді, коли він не знав або не міг знати про права третіх осіб на продаваний товар. По-друге, визнання правочину про обмеження відповідальності продавця нікчемним не за­лежить від знання продавцем перешкод для продажу товару.

Можливі випадки, коли покупець, дізнавшись про відсутність у продавця в момент укладення угоди належних повноважень на продаж майна, добровільно поверне його законному володільцю. І хоч закон таку ситуацію не передбачає, покупець не може бути позбавлений права звернутися з позовом до такого про­давця про відшкодування заподіяних даною угодою збитків.

На продавця покладається відповідальність за продаж майна належної якості. Основоположні принципи такої відповідальності та інших правових наслідків продажу майна неналежної якості сформульовано в ст. 234 ЦК УРСР. Покупцеві надається право у разі придбання речі неналежної якості, якщо її недоліки не бу­ли застережені продавцем, за своїм вибором вимагати:

— заміни речі, визначеної у договорі родовими ознаками, на річ належної якості;

— відповідного зменшення купівельної ціни;

— безоплатного усунення недоліків речі продавцем чи відшкодування витрат покупця на їх виправлення;

— розірвання договору з відшкодуванням покупцеві збитків;

— заміни на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахуванням купівельної ціни1.

Викладені правила є загальними і застосовуються до усіх різновидів договору купівлі-продажу. Аналізуючи ці правила, можна дійти висновку, що покупцеві належить право вибору будь-якої з наведених вимог на свій розсуд і незалежно від вини продавця у виникненні недоліків. Головне, щоб їх існування не було ре­зультатом неправильної експлуатації покупцем придбаного майна, щоб вони об'­єктивно існували в момент укладення договору або виявили свою негативну дію протягом певного строку його нормального використання. Таку конструкцію за-гальновизначальних положень про відповідальність продавця за недоліки предме­та договору слід визнати вдалою. Не заперечувалася їх ефективність і в юридич­ній літературі, і юристами-практиками.

У новому ЦК України збережено частину положень ст. 234 ЦК УРСР і вод­ночас внесено істотні зміни. Так, відповідно до ст. 680 нового ЦК покупець, яко­му переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості ви­користання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

Останній абзац у ч. 2 ст. 234 ЦК УРСР введено Законом України "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України " від 15 липня 1994 р. (Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 33. - Ст. 300).

Купівля-продаж

25

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків.

Згідно ж п. 2 ст. 680 у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявлялися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошо­вої суми;

2) вимагати заміни товару.

При цьому, якщо продавець такого товару не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені і до виготовлювача (п. З ст. 680).

Таким чином, у новому ЦК України з'явилися істотні новели. Зокрема, по-перше, в ньому можливість звернення покупця до продавця з вищевикладеними вимогами не поставлена у залежність від факту застереження чи не застережен­ня продавцем недоліків продаваного товару. По-друге, ст. 680 нового ЦК надає покупцеві право на відмову від договору (у ЦК УРСР — на розірвання договору) чи на заміну товару лише у разі виявлення в придбаному товарі істотних недо­ліків.

Покупцеві, який придбав товар з недоліками, не обов'язково відразу зверта­тися за захистом порушених прав до судових органів.

Відповідно до ст. 235 ЦК УРСР покупець має право заявити продавцеві пре­тензію з приводу не застережених ним недоліків проданої речі, на яку не вста­новлено гарантійний строк, якщо недоліки були виявлені протягом шести міся­ців з дня передачі речі, а з приводу недоліків нерухомого майна — не пізніше трьох років з дня передачі їх покупцеві, а якщо день передачі нерухомого майна встановити неможливо або якщо майно перебувало у покупця до укладення до­говору купівлі-продажу — з дня його укладення (в редакції Закону України від 15 липня 1994 р.)1.

Позов з приводу недоліків проданої речі може бути пред'явлений не пізніше шести місяців з дня відхилення претензії, а якщо претензію не заявлено або день її заявлення встановити неможливо — не пізніше шести місяців з дня закінчення строку, встановленого для заявлення претензії (ст. 237 ЦК УРСР).

Новий ЦК України з цього питання містить досить істотні новели. Зокрема, відповідно до п. 2 ст. 682 ЦК, якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явле­на покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна — в межах трьох років від дня передачі товару покупцеві, якщо договором або законодавством не встановлено більший строк.

Якщо на товар встановлено гарантійний строк або строк придатності, поку­пець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були вияв­лені протягом цього строку. Продавець несе відповідальність також за недоліки,

1 Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 33. - Ст. 300.

26