Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дзера, Кузнєцова - Цивільне право України_Ч.2_ф....doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
15.07.2019
Размер:
4.32 Mб
Скачать

Глава 68

терпілий працівник і Фонд соціального страхування в якості страховика навряд чи є доцільним і вигідним для потерпілого працівника.

Крім осіб, що працюють на умовах трудового договору, сфера дії Закону № 1105-XIV поширюється на учнів та студентів навчальних закладів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів, залучених до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах, осіб, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

За наявності добровільного страхування від нещасного випадку дія розгляду­ваного Закону поширюється на священнослужителів, церковнослужителів та осіб, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах, що забезпечу­ють себе роботою самостійно, громадян — суб'єктів підприємницької діяльності.

Прийняття Закону № 1105-XIV зумовило певні зміни в цивільному законо­давстві. Скорочено сферу застосування ст. 456 ЦК УРСР, втратила чинність пос­танова Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. № 472 (з наступними змінами) про затвердження Правил відшкодування власником підприємства, ус­танови і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків1.

ЦК України сприйняв традиційні особливості відшкодування шкоди при уш­кодженні здоров'я і заподіянні смерті. Специфікою об'єкта посягання зумовлено застосування спеціальних понять: "каліцтво", "інше ушкодження здоров'я", "професійне захворювання", "професійна або загальна працездатність", "додат­кові витрати". Збережено обчислення розміру відшкодування шкоди за допомо­гою середньомісячного заробітку, відсотків професійної або загальної працездат­ності, врахування вини потерпілого у відсотках за відповідних обставин. В ньому також передбачені нормативні новели. Вони доповнили значні і серйозні прога­лини ЦК УРСР щодо відшкодування шкоди, завданої життю і здоров'ю фізичної особи.

Вперше сформульовано правило про підстави відшкодування шкоди, завданої фізичній особі внаслідок каліцтва під час виконання нею договірних зобов'язань. Така шкода підлягає відшкодуванню на загальних підставах (ст. 1185 ЦК Украї­ни) або незалежно від вини заподіювача шкоди (ст. 1206 ЦК України).

В кодекс включені норми, що поширюються на особу, яка на момент завдан­ня їй шкоди не працювала. В такому випадку її середньомісячний заробіток (до­хід) обчислюється за її бажанням, виходячи з її заробітку до звільнення або зви­чайного розміру заробітної плати працівника її кваліфікації у цій місцевості.

В інтересах потерпілого встановлено правило, за яким, якщо заробіток потер­пілого до його каліцтва змінився, що поліпшило його матеріальне становище, при визначенні середньомісячного заробітку (доходу) враховується заробіток (дохід), який він одержав або мав одержати після відповідної зміни.

Вперше передбачається визначення доходу, втраченого внаслідок каліцтва фізичної особи-підприємця. При цьому розмір доходу визначається на підставі даних органу державної податкової служби.

Див. постанову Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 р. № 807.

Зобов'язання із заподіяння шкоди

555

ЦК України передбачає також нові оптимальні норми відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого. Йдеться щодо розширення кола осіб, які мають право на відшкодування в разі смерті потерпілого. До них відносяться фізичні особи, які були на утриманні потерпілого і стали непрацездатними протягом п'я­ти років після його смерті. Збільшено строк догляду з боку відповідних осіб за дітьми, онуками, братами, сестрами померлого, до досягнення ними чотирнадця­ти років, а не восьми, як це зазначено в ЦК УРСР.

Внесені зміни і до порядку відшкодування шкоди. За відповідних обставин сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більше як за три роки наперед.

До новел слід також віднести норму про обов'язок держави з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або смертю внаслідок злочину, якщо не встановлена особа, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною (ст. 1225 ЦК України).

Крім того, потерпілий вправі претендувати на збільшення відшкодування в зв'язку зі зміною соціально-економічних обставин у державі. За кодексом такими обставинами є підвищення вартості життя і збільшення розміру мінімальної за­робітної плати.

За заявою потерпілого в разі підвищення вартості життя розмір відшкодуван­ня шкоди підлягає індексації на підставі рішення суду. В разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати потерпілий також може звернутися до суду із зая­вою про збільшення розміру відшкодування, що провадиться за рахунок заподіювана шкоди. Розглядувана норма забезпечує стабільність матеріального становища потерпілих.