§ 2. Елементи договору комісії

Сторонами договору комісії є комісіонер та комітент. Комітент — це фізич­на або юридична особа, в інтересах та за рахунок якої укладаються угоди комі­сіонером. Комісіонером є особа, яка вчиняє відповідні угоди в інтересах комітен­та. Закон не містить якихось обмежень щодо суб'єктного складу комісіонера, хоч на практиці, як правило, діяльність комісіонера належить до підприємницької.

При здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами до суб'єктів до­говору комісії застосовуються Правила комісійної торгівлі непродовольчими то­варами, затверджені наказом Мінстерства зовнішньоекономічних зв'язків і тор­гівлі України від 22 березня 1995 р. № 79/615 (з подальшими змінами). Відповідно до п. 1.2 Правил учасниками сторін торговельного процесу на комі-

Договір комісії

439

сійних засадах є: господарюючий суб'єкт, який приймає товар на комісію, і гро­мадянин, підприємство (організація, установа), що здає товар на комісію.

Крім комітента та комісіонера, у відносинах комісії бере участь третя особа, з якою укладає угоду комісіонер. Хоч третя особа не є стороною договору комі­сії, укладення з нею угоди означає виконання своїх зобов'язань комісіонером. До третьої особи переходять права, які належали комітенту. Але при цьому комі­тент та третя особа не пов'язані один з одним та не несуть один перед одним відповідальність у разі невиконання або неналежного виконання якихось обов'язків. Відносини між комітентом та третьою особою будуються через комі­сіонера.

Предметом договору комісії є надання посередницьких послуг у різних сфе­рах господарювання, але переважно у сфері торгового обороту. Порівняно з до­говором доручення, за яким на повіреного можуть покладатися будь-які юридич­ні дії, договір комісії є більш цілеспрямованим. Комісіонер зобов'язується вчинити одну або кілька угод, як передбачених чинним законодавством, так і непоіменованих, за винятком угод, які можуть укладатися лише особисто.

Предмет договору комісії не можна зводити лише до укладення угоди. Відпо­відно на комісіонера можуть покладатися обов'язки здійснити рекламу товарів або послуг комітента, знайти контрагента, виконати всі вимоги, встановлені для тих чи інших угод. Предметом договору комісії є не угода, яка укладається комі­сіонером, а сама діяльність комісіонера, тобто його посередницька послуга, спря­мована на укладення угоди.

В разі якщо предметом договору комісії є укладення комісіонером угод купів-лі-продажу, умова про асортимент товару, який передається на комісію, може бути визначена в самому договорі комісії (ч. 1 ст. 1031 ЦК України). В норма­тивних актах може міститися перелік товарів, які не приймаються на комісію. Так, відповідно до Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами не приймаються для комісійного продажу такі товари, як: зброя та боєприпаси до неї (крім мисливської та спортивної зброї і боєприпасів до них, а також хо­лодної зброї, спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої і дра­тівної дії, що продаються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутріш­ніх справ), бойова і спеціальна військова техніка; вибухові речовини і вибухові засоби, отруйні речовини, наркотичні, психотропні та отруйні засоби, лікувальні засоби та вироби медичного призначення, армійське спорядження, тканини та інші товари військового асортименту, формене обмундирування, білизна з штам­пом закладів, організацій і підприємств; газові плити та балони до них без доку­мента служби газового господарства, що підтверджує їх придатність до подаль­шого використання; товари побутової хімії; товари з простроченим терміном зберігання; товари від неповнолітніх віком до 18 років; піротехнічні вироби; іграшки для дітей віком до 3 років; іграшкова зброя з пластиковими кульками; примірники аудіовізуальних творів і фонограм, що були в користуванні, а також нові без наявності супровідних документів, визначених у п. 5 Правил роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних творів і фонограм, затверджених постано­вою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1997 р. № 1209.

На відміну від ЦК УРСР, який визначає обов'язковість письмової форми до­говору комісії (ст. 396), ЦК України не містить якихось спеціальних правил щодо форми цього договору. У зв'язку з цим на договір комісії поширюються загальні

440