Глава 68

Частина 1 ст. 1251і передбачає, що моральна шкода компенсується (відшко­довується) у розмірі, який визначається судом. Частина 2 ст. 1251і проекту орієнтирує суд на максимально реальне і справедливе визначення розміру мо­ральної шкоди. Так, розмір компенсації (відшкодування) моральної шкоди суд має визначати відповідно до характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення або позбавлення можливостей реалізації по­терпілим своїх здібностей і прав. Характер фізичних і душевних страждань оці­нюється судом з урахуванням фактичних обставин, за яких було завдано мораль­ної шкоди особистості потерпілого. Частина 3 цієї статті характеризує самостійний характер компенсації, що відшкодовується незалежно від відшкоду­вання майнової шкоди. Ця стаття має практичне значення і її присутність в ЦК України вкрай необхідна.

Глава 69

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ІЗ ДІЙ, ВЧИНЕНИХ ОСОБОЮ БЕЗ ВІДПОВІДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ

§ 1. Поняття зобов'язань із дій, вчинених особою без відповідних повноважень

Згідно зі ст. 467 ЦК УРСР, шкоду, якої зазнав громадянин при рятуванні со­ціалістичного майна від небезпеки, що йому загрожувала, повинна відшкодувати та організація, майно якої рятував потерпілий. Безпосереднім приводом ви­никнення цього інституту були дві справи, що з'явилися у судовій практиці України.

У справі за позовом громадянина М. було встановлено, що позивач, їдучи за­лізницею як пасажир, під час стоянки побачив пожежу у поїзді, який стояв на сусідній колії. Він почав гасити пожежу, внаслідок чого дістав каліцтво, водно­час згорів його одяг. Потерпілий звернувся до суду про відшкодування заподіяної шкоди, що спричинила втрату працездатності. Народний суд відмовив у позові, справа розглядалася у різних судових інстанціях. Нарешті, одна з вищих судових інстанцій зайняла іншу позицію і висловила ряд принципових положень. Вона зазначила, що громадянин М. діяв не в особистих інтересах, а в інтересах охо­рони народного добра, виконуючи свій конституційний обов'язок, і зобов'язала залізницю відшкодувати громадянинові М. заподіяну шкоду в повному обсязі. Аналогічною була справа за позовом громадянки Б. до товариства "Динамо", чо­ловік якої загинув під час гасіння пожежі, що охопила склади названого това­риства. На утриманні загиблого були двоє дітей, від імені яких їх мати громадянка Б. вимагала відшкодування заподіяної шкоди. Верховний Суд при вирішенні даної справи зайняв аналогічну позицію, яку висловив щодо справи громадянина М.

Зазначений вид зобов'язань, що виникають внаслідок рятування майна за ЦК УРСР має обмежену сферу застосування. Так, зобов'язання, що розглядаються, не виникають стосовно приватного майна. Крім того, офіційний текст ст. 467 ЦК УРСР передбачає рятування соціалістичного майна, тоді як Закон України "Про власність" і ст. 86 ЦК УРСР (в редакції від 12 грудня 1993 р.) закріплюють по­ложення, що власність в Україні виступає в таких формах, як приватна, колек­тивна, державна. З позицій зазначеного можна говорити, що ст. 467 ЦК УРСР поширюється на випадки рятування майна юридичних осіб або державної (кому­нальної) власності, оскільки ці форми власності утворилися внаслідок трансфор­мації соціалістичної власності. Нарешті, ст. 467 ЦК УРСР не передбачає ряту­вання здоров'я та життя фізичних осіб. У зв'язку з вищенаведеним ЦК України передбачені нові види недоговірних зобов'язань: вчинення дій в майнових інте-

568