- •Імені тараса шевченка
- •Глава 37 купівля-продаж
- •§ 1. Поняття, значення та види договору купівлі-продажу
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 2. Сторони у договорі купівлі-продажу
- •Глава 37
- •§ 3. Предмет договору. Ціна у договорі. Форма договору
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 4. Зміст договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 5. Договір купівлі-продажу в роздрібній торгівлі
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 6. Особливості купівлї-продажу в зовнішньоекономічному обігу
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •§ 7. Особливості купівлі-продажу нерухомого майна
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 37
- •Глава 38 правове регулювання біржової діяльності в україні
- •§ 1. Поняття та юридичні ознаки біржі
- •Глава 38
- •§ 2. Функції, права та обов'язки біржі
- •Глава 38
- •§ 3. Види біржових угод
- •Глава 38
- •§ 4. Правила біржової торгівлі
- •Глава 38
- •§ 5. Правовий статус фондової біржі
- •Глава 38
- •§ 6. Правове регулювання обігу акцій у системі фондового ринку України
- •Глава 38
- •Глава 38
- •Глава 38
- •Глава 38
- •Глава 38
- •Глава 38
- •Глава 39 договір міни (бартеру)
- •Глава 39
- •Глава 39
- •Глава 40 договори поставки
- •§ 1. Поняття та значення договору поставки
- •Глава 40
- •Договори поставки
- •§ 2. Організація господарських зв'язків з поставок. Порядок і способи укладення договорів поставки
- •Глава 40
- •Глава 40
- •§ 3. Зміст договору поставки
- •Глава 40
- •§ 4. Виконання договору поставки
- •Глава 40
- •§ 5. Правові наслідки порушення договору поставки
- •Глава 40
- •Глава 40
- •Глава 41
- •§ 1. Поняття договору про закупівлю сільськогосподарської продукції
- •Глава 41
- •§ 2. Зміст та виконання договору контрактації
- •Глава 41
- •§ 3. Відповідальність сторін за порушення договору контрактації
- •Глава 41
- •§ 4. Інші договірні форми реалізації сільськогосподарської продукції
- •Глава 42 договір дарування
- •§ 1. Поняття та ознаки договору дарування
- •Глава 42
- •§ 2. Сторони та зміст договору дарування
- •Договір дарування
- •Глава 42
- •Договір дарування
- •Глава 42
- •Глава 43 договір довічного утримання (догляду)
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довічного утримання
- •Глава 43
- •Глава 43
- •§ 2. Зміст договору
- •Глава 43
- •Глава 44 договір майнового найму (оренди)
- •§ 1. Поняття та елементи договору майнового найму (оренди)
- •§ 2. Окремі види договорів найму (оренди)
- •Глава 44
- •Глава 44
- •Глава 44
- •Глава 44
- •Глава 45
- •§ 1. Поняття договору оренди. Об'єкти оренди
- •Договір оренди державного та комунального майна
- •Глава 45
- •§ 2. Сторони в договорі оренди
- •§ 3. Порядок укладення договору оренди
- •Глава 45
- •§ 4. Умови договору оренди
- •Глава 45
- •Глава 45
- •§ 5. Припинення договору оренди
- •Глава 46 договір найму житла
- •§ 1. Поняття договору найму житла
- •Глава 46
- •Глава 46
- •Глава 46
- •§ 2. Права та обов'язки наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним
- •Глава 46
- •Глава 46
- •§ 3. Збереження житла за тимчасово відсутніми громадянами
- •Глава 46
- •§ 4. Право на обмін житлового приміщення
- •§ 5. Договір піднайму житла
- •Глава 46
- •§ 6. Надання громадянам житла у зв'язку з капітальним ремонтом
- •Глава 46
- •§ 7. Зміна договору найму житлового приміщення
- •§ 8. Розірвання договору найму і виселення
- •Глава 47
- •§ 1. Поняття та елементи договору позички
- •§ 2. Зміст договору позички
- •§ 3. Припинення договору позички
- •Глава 48 договір підряду
- •§ 1. Поняття та значення договору підряду
- •Глава 48
- •Глава 48
- •Глава 48
- •§ 2. Зміст договору підряду
- •Глава 48
- •Глава 48
- •§ 3. Права та обов'язки сторін. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду
- •Глава 48
- •§ 4. Договір побутового замовлення (побутового підряду)
- •Глава 49 договори будівельного підряду
- •§ 1. Капітальне будівництво в Україні та способи його здійснення
- •Договори будівельного підряду
- •§ 2. Поняття та значення договору будівельного підряду
- •§ 3. Система підрядних договорів у будівництві та організація договірних зв'язків
- •§ 4. Джерела регулювання підрядних відносин у будівництві
- •§ 5. Договір на виконання будівельних і монтажних робіт.
- •Глава 49
- •Глава 49
- •Глава 50
- •§ 1. Роль та значення договорів про виконання
- •Глава 50
- •Глава 50
- •Глава 50
- •Глава 50
- •§ 2. Зміст договорів про виконання науково-технічних робіт
- •Глава 50
- •Глава 50
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 51
- •Глава 52 авторські договори
- •§ 1. Роль і значення авторських договорів
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Авторські договори
- •§ 2. Авторські договори. Загальні положення
- •Глава 52
- •Глава 52
- •§ 3. Види та зміст авторських договорів
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 52
- •Глава 53
- •§ 1. Загальна характеристика ліцензійного договору
- •Глава 53
- •Глава 53
- •Глава 53
- •§ 2. Інші види договорів про використання об'єктів промислової власності
- •Глава 53
- •Глава 54 договір комерційної концесії
- •§ 1. Поняття договору комерційної концесії (франчайзингу)
- •Глава 54
- •Глава 54
- •Глава 54
- •Глава 54
- •§ 2. Зміст договору комерційної концесії
- •Глава 54
- •Глава 54
- •Глава 54
- •§ 3. Відповідальність сторін та припинення договору комерційної концесії
- •Глава 54
- •Глава 55 транспортні договори
- •§ 1. Види перевезень та їх правове регулювання
- •Глава 55
- •§ 2. Зміст, укладення та оформлення договорів про перевезення вантажів
- •Глава 55
- •Глава 55
- •§ 3. Виконання договорів про перевезення вантажів
- •Глава 55
- •Глава 55
- •§ 4. Відповідальність сторін за договором про перевезення вантажу
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 55
- •§ 5. Договір про буксирування
- •Глава 55
- •§ 6. Договори про експлуатацію під'їзних колій, подачу та забирання вагонів. Вузлові угоди
- •§ 7. Договір про перевезення пасажира та багажу
- •Глава 55
- •§ 8. Претензії та позови при перевезеннях
- •Глава 55
- •Глава 55
- •§ 9. Договори про транспортне експедирування
- •Глава 55
- •§ 10. Договір чартеру (фрахтування)
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 55
- •Глава 56 зобов'язання зі страхування
- •§ 1. Соціально-економічна суть страхування та його правове регулювання
- •§ 2. Страхове зобов'язання. Основні страхові поняття
- •Глава 56
- •Глава 56
- •§ 3. Зобов'язання з добровільного страхування
- •Глава 56
- •Глава 56
- •§ 4. Зобов'язання з обов'язкового страхування
- •Глава 57 позика
- •§ 1. Еволюція позики
- •§ 2. Поняття позикових відносин
- •§ 3. Відмежування позики від суміжних правових конструкцій
- •§ 4. Правова характеристика договору позики
- •Глава 58
- •§ 1. Банківські операції та їх види
- •§ 2. Кредитний договір
- •3 Єфимова л. Г. Банковское право. - м.: бек, 1994. - с. 182-184. Компанеец е. С., Полонений 9. Г. Указ. Соч. — с. 116.
- •§ 3. Договір банківського вкладу
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 4. Правове регулювання вексельного обігу в Україні
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 5. Порядок відкриття рахунків у банках
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •§ 6. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 58
- •Глава 59 договір схову (зберігання)
- •§ 1. Поняття договору схову (зберігання)
- •Глава 59
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань зі схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 59
- •§ 3. Сторони, предмет, об'єкти, форма та строк договору схову
- •Глава 59
- •Глава 59
- •Глава 59
- •§ 4. Права та обов'язки сторін за договором схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 59
- •Глава 59
- •§ 5. Відповідальність сторін у зобов'язаннях схову (зберігання)
- •Глава 59
- •Глава 60 договір доручення
- •§ 1. Поняття та значення договору доручення
- •Глава 60
- •§ 2. Зміст договору доручення
- •Глава 60
- •Договір доручення
- •§ 3. Припинення договору доручення
- •Глава 60
- •Глава 61 договір комісії
- •§ 1. Поняття договору комісії
- •Глава 61
- •§ 2. Елементи договору комісії
- •Глава 61
- •§ 3. Зміст договору комісії
- •Глава 61
- •Глава 61
- •§ 4. Припинення договору комісії
- •Глава 62 договір довірчого управління майном
- •§ 1. Поняття та ознаки договору довірчого управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 2. Предмет, істотні умови, форма та строк договору довірчого управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 3. Суб'єкти виконання договору довірчого управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •Глава 62
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 4. Відповідальність за договором довірчого управління майном
- •Глава 62
- •Глава 62
- •Глава 62
- •§ 5. Припинення договору довірчого управління майном
- •Глава 63 зобов'язання за спільною діяльністю
- •§ 1. Загальна характеристика зобов'язань за спільною діяльністю
- •§ 2. Класифікація зобов'язань за спільною діяльністю та підстави їх виникнення
- •Глава 63
- •Глава 64 договір простого товариства
- •§ 1. Поняття та юридична характеристика договору простого товариства
- •Глава 64
- •§ 2. Зміст договорів простого товариства
- •Глава 64
- •Глава 65 установчі договори
- •Глава 65
- •Глава 66
- •§ 1. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •Глава 66
- •§ 2. Договори в сфері іноземного інвестування
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 66
- •§ 3. Правове регулювання договорів про виробничу кооперацію
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 66
- •Глава 67
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань, що виникають зі створення небезпеки
- •Глава 67
- •§ 2. Відповідальність юридичних і фізичних осіб за створення небезпеки
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення небезпеки (загрози) життю, здоров'ю та майну
- •Глава 67
- •Глава 68 зобов'язання із заподіяння шкоди
- •§ 1. Поняття та елементи зобов'язань із заподіяння шкоди
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 2. Деліктна відповідальність: поняття та зміст
- •Глава 68
- •§ 3. Особливості позадоговірної відповідальності та її функції
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 4. Підстави деліктної відповідальності
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 5. Відповідальність організації за шкоду, заподіяну з вини її працівника
- •Глава 68
- •§ 6. Відповідальність за шкоду,
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 7. Відповідальність за шкоду, заподіяну правоохоронними органами
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 8. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 9. Відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітніми і недієздатними
- •Глава 68
- •§ 10. Відповідальність за шкоду, спільно заподіяну кількома особами
- •Глава 68
- •§ 11. Особливості відшкодування
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 12. Відповідальність за ушкодження здоров'я і смерть громадянина, який не підлягає соціальному страхуванню
- •Глава 68
- •§ 13. Відшкодування шкоди при ушкодженні здоров'я
- •§ 14. Зміна розміру відшкодування шкоди
- •Глава 68
- •Глава 68
- •§ 15. Компенсація моральної шкоди
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 68
- •Глава 69
- •§ 1. Поняття зобов'язань із дій, вчинених особою без відповідних повноважень
- •Глава 69
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань, пов'язаних з рятуванням колективного та державного майна
- •Глава 69
- •Глава 69
- •Глава 70
- •Глава 70
- •Глава 70
- •Глава 71 загальна характеристика спадкового права
- •§ 1. Основні риси історичного розвитку спадкового права
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •§ 2. Загальні положення спадкового права
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •§ 3. Правове становище спадкодавців та спадкоємців
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •§ 4. Спадщина та особливості спадкування деяких видів майна
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 71
- •Глава 72 правове регулювання спадкових відносин
- •§ 1. Спадкування за законом
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •§ 2. Спадкування за заповітом
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •Глава 72
- •§ 3. Порядок реалізації спадкових прав
- •Глава 72
- •Глава 72
- •§ 4. Спадковий договір
- •Глава 72
Глава 37
правом місця її укладення, якщо сторони не погодили інше, що і відображається в умовах договору (контракту).
Особливий інтерес становить питання про форму зовнішньоекономічних угод, у тому числі і купівлі-продажу, а також наслідків її недодержання, оскільки нині воно поки що не знайшло остаточного вирішення. Так, відповідно до ст. б Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" у його первісній редакції було передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається у письмовій формі (якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України), який від імені фізичної особи підписується цією особою, а від імені інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності — двома особами: відповідною посадовою особою та особою, уповноваженою довіреністю. Встановивши порушення цього правила, суди нерідко визнавали недійсними зовнішньоекономічні договори, укладені з порушенням форми і порядку їх підписання.
На наш погляд, такий підхід не безспірний. Так, згідно з ч. 2 ст. 45 ЦК УРСР недодержання форми зовнішньоторговельних угод та порядку їх підписання (ст. 568 ЦК УРСР) тягне за собою недійсність угоди, тобто санкція за ч. 2 ст. 45 застосовується за порушення форми і порядку зовнішньоторговельних угод, встановлених ст. 568 ЦК УРСР. Проте у ч. 2 ст. 568 зазначено, що форма зовнішньоторговельних угод, які укладаються радянськими організаціями, і порядок підписання їх, незалежно від місця укладення цих угод, визначаються законодавством Союзу РСР. Наведена норма не може поширюватися на відносини сторін таких угод у зв'язку з тим, що:
1) дія даної норми розрахована на регулювання відносин колишнім союзним законодавством в умовах державної монополії на зовнішню торгівлю, а зараз діє принцип свободи суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;
2) сторони, які укладають зовнішньоекономічні угоди, вже не є радянськими організаціями, на які має поширюватися законодавство колишнього СРСР про зовнішньоекономічну діяльність;
3) визнання угод недійсними на підставі статей 45 і 568 ЦК УРСР було можливим лише у разі порушення форми та порядку підписання їх, встановлених законодавством СРСР, яке сьогодні взагалі не може застосовуватися до даних правовідносин. Нині ці норми не діють, оскільки відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" від 12 вересня 1991 р. союзне законодавство застосовується, якщо відповідні відносини не врегульовані законодавством України і не суперечать йому. А втім, як відомо, зовнішньоекономічні відносини вже врегульовано Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншими законодавчими актами України, перелік яких подано у Положенні про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів). У цьому переліку закони СРСР не зазначаються. За таких умов має діяти правило ч. 1 ст. 45 ЦК УРСР, згідно з яким недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в тому разі, якщо такий наслідок прямо вказаний у законі. Проте у Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та інших спеціальних законодавчих актах України такі правові наслідки щодо випадків укладення угод за підписом однієї особи прямо не передбачено.
Правда, у ч. 5 ст. 6 згаданого закону є норма, згідно з якою зовнішньоекономічний договір може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України чи міжнародним договорам України. Але ця
Купівля-продаж
43
норма не стосується безпосередньо відступів від форми і порядку підписання зовнішньоекономічних договорів, а відповідно до цивільного законодавства недодержання цих вимог тягне за собою недійсність угод лише у випадках, прямо передбачених законом. Крім того, дана норма не є імперативною.
Дещо двозначною уявляється і та частина ст. 6 (у редакції від 21 жовтня 1999 p.), відповідно до якої зовнішньоекономічний договір від імені юридичної особи мали підписувати дві особи: "особа, яка має таке право згідно з посадою відповідно до установчих документів, і особа, уповноважена довіреністю, виданою за підписом керівника суб'єкта підприємницької діяльності одноособове, якщо установчі документи не передбачають інше". Саме остання фраза дала у свій час підстави для неоднозначних висновків, зокрема про те, що установчі документи можуть встановлювати й інший порядок підписання зовнішньоекономічних договорів, у тому числі й одноособовий.
На підставі вищезазначеного, а також враховуючи те, що вже немає радянських організацій і не діє законодавство СРСР, слід зробити висновок, що наявність у зовнішньоторговельній угоді лише одного підпису від імені юридичної особи України не є підставою для визнання її недійсною. Дана позиція іноді підтримується і арбітражною практикою. Так, Президія Вищого арбітражного суду України у справі № 38/6 за позовом австрійської фірми "Дипл-Інж. Стефан Лан-дау" до СП "Кебот-Київ" залишила у силі договір на реалізацію лікарських препаратів, підписаний зі сторони СП однією особою — президентом, не знайшовши підстав для визнання його недійсним через порушення форм з тих же міркувань, які були зазначені вище. Подібний підхід міститься також у постановах Арбітражної наглядової колегії ВАС України від 11 січня 1997 р. у справі № 8/131 за позовом фірми "Армор" до ВАТ "Лубнифарм".
Розглядаючи спір у справі АС № 62 Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України не визнав недійсним контракт від 17 вересня 1992 р. між AT "Індустріалекспорт" (м. Бухарест, Румунія) і компанією "Укрнафтохім" (м. Київ, Україна) про поставки товарів на бартерній основі, незважаючи на те, що з української сторони контракт був підписаний одноособове.
Така практика заслуговує на підтримку, оскільки нерідко представники суб'єктів підприємництва (юридичних осіб) навмисно підписували одноособове зовнішньоекономічні угоди, розраховуючи на необов'язковість їх виконання. Причому, як свідчить практика, з вимогами про визнання таких угод недійсними зверталася та сторона контракту, яка одноособово підписала угоду. До речі, у новому ЦК України взагалі немає правил щодо наслідків недодержання форми та порядку підписання таких угод.
З цього приводу Конституційний Суд України дав офіційне тлумачення. У своєму рішенні від 26 листопада 1998 р. він зазначив, що правило ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" щодо необхідності підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) двома особами є обов'язковим для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України. На жаль, у цьому рішенні не йдеться про правові наслідки недодержання цього правила.
Зважаючи на недоцільність подальшого збереження вимоги про необхідність підписів двох осіб на зовнішньоекономічних договорах, норма ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" у цій частині була вилучена Законом України від 21 жовтня 1999 р. Однак, незважаючи на ці зміни, господар-
44