Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дзера, Кузнєцова - Цивільне право України_Ч.2_ф....doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
15.07.2019
Размер:
4.32 Mб
Скачать

Глава 42

не зобов'язаний виправляти недоліки прийнятого дару або зазнавати витрат, пов'язаних з виправленням їх, або обмінювати на якісну річ (навіть тоді, коли йому було відомо про існування недоліків дару). Вважаємо, що дарувальник має відповідати за шкоду, заподіяну обдарованому річчю з недоліками, відомими дарувальникові, але не відомими потерпілому. Отже, необхідно підтримати поло­ження ст. 740 ЦК України, згідно з якими дарувальник зобов'язаний інформува­ти обдарованого про відомі йому недоліки речі або її особливі властивості, які можуть бути небезпечні для життя, здоров'я, майна як самого обдарованого, так і інших осіб. Якщо дарувальник не виконає цього обов'язку, він має відшкодува­ти шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здо­ров'я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком.

Належність дарування до односторонніх договорів аж ніяк не позбавляє його ознак двосторонньої угоди, для укладення якої необхідно волевиявлення двох сторін — дарувальника та обдарованої особи. Це означає, що дарування вважа­ється здійсненим (тобто договір укладеним) за наявності волевиявлення обдаро­ваної особи, висловленого у будь-якій формі. Як правило, воно виявляється у від­повідній поведінці, зумовленій тією чи іншою подією, обставинами (днем народження, весіллям, ювілеєм тощо). Безпосередня згода особи, якій дарується майно, вимагається за тими угодами, які потребують спеціального оформлення. Якщо дарунок не прийнято, договір дарування не вважається укладеним. При цьому не може бути ніяких правових підстав, щоб змусити особу прийняти да­рунок, якщо вона на це не дала згоди раніше.

Порядок і правові наслідки прийняття дарунка врегульовано ст. 741 нового ЦК. За цією статтею з моменту прийняття дарунка у обдарованого виникає пра­во власності. Дарувальник, який передає річ через організації транспорту, зв'яз­ку тощо для вручення її обдарованому, має право відмовитися від договору до вручення дарунка обдарованому. Дарунок, направлений обдарованому без його попередньої згоди, є прийнятим, якщо він негайно не заявить про відмову від да­рунка. До прийняття дарунка законодавець прирівнює також прийняття на нього документів про право власності, символів речі (ключів, макета тощо).

З укладенням договору дарування фактично припиняється юридичний зв'язок між сторонами. Обдарована особа, безперечно, має право добровільно прийняти на себе обов'язок належного ставлення до дарувальника. Проте такий обов'язок має суто морально-етичний характер і не породжує відповідних юри­дичних наслідків. Тому, за чинним законодавством, неуважне ставлення обдаро­ваної особи до дарувальника, заподіяння останньому образ не можуть бути під­ставою для розірвання договору дарування.

На наш погляд, не може суперечити поняттю і призначенню договору дару­вання укладення таких угод, за якими б дарувальник зберігав певні права (на­приклад, дарування жилого будинку із збереженням за дарувальником права ко­ристуватися певною частиною жилого приміщення, дарування автомашини із збереженням за дарувальником права періодично користуватися нею). Бажано, щоб угоди з такими умовами було передбачено у цивільному законодавстві. У зв'язку з цим занадто категоричним уявляється положення п. 2 ст. 736 ЦК Ук­раїни про те, що не є договором дарування той договір, у якому передбачається обов'язок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майново­го чи немайнового характеру.