Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дзера, Кузнєцова - Цивільне право України_Ч.2_ф....doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
15.07.2019
Размер:
4.32 Mб
Скачать

Глава 62

нання умов договору, вартість і стан своїх активів та іншої інформації, обов'яз­ковість надання якої передбачено договором, а також інші права1.

Довірче управління майном, особливо в умовах формування ринкової еконо­міки, є видом діяльності з великим ризиком. При прийнятті інвестиційних проек­тів та інших рішень довірчий управитель планує напрямки інвестування і розра­ховує на відповідні активи. Непередбачувана поведінка установника може ускладнювати процес управління, а то й взагалі завдати великих збитків. Тому одним із основних правил довірчого управління є правило, яке забороняє уста­новнику втручатися в інвестиційну та інші види управлінської діяльності довір­чого управителя, звичайно, крім випадків, коли довірчий управитель діє нероз­судливо або порушує умови договору. Установник реалізує своє право власності при передачі довіреного майна у довірче управління. Після укладення договору переважну більшість повноважень власника вже здійснює виключно довірчий управитель, який наділяється речовими способами захисту своїх прав від третіх осіб, у тому числі і від власника.

Установник довірчого управління несе перед довірчим управителем ряд обов'язків, до яких належать: сплата довірчому управителю винагороди у розмі­рі, строки та порядку, визначеному в договорі довірчого управління; невтручання у діяльність довірчого управителя, яка пов'язана з виконанням ним своїх повно­важень як довірчого управителя; виконання інших обов'язків, передбачених до­говором або законом.

Установник зобов'язаний передати довірчому управителю майно, яке є об'єк­том довірчого управління, а також правовстановлюючі документи.

Правовий статус довірчого управителя. Загальне правило довірчого управління майном передбачає передачу довіреного майна у руки професіонала. Управління довіреним майном здійснюють його професійні учасники — підпри­ємці (фінансово-кредитні установи, емітенти цінних паперів щодо своїх власних паперів, комерційні організації — професійні учасники ринку цінних паперів, ін­дивідуальні підприємці тощо). Тобто у ролі довірчого управителя можуть висту­пати як індивідуальний підприємець, так і комерційна організація2. В окремих ви­падках, передбачених законом, довірчими управителями можуть бути не тільки індивідуальні підприємці чи комерційні організації, а й фізичні особи та некомер-ційні організації. Таке управління засновується, головним чином, для збережен­ня чи розпорядження майном власника, а не для його примноження, тобто для некомерційних цілей. Це відбувається у випадку необхідності управління майном підопічного, безвісно відсутньої особи та в інших випадках.

Не виключається існування ситуації, коли власник або інша зацікавлена у до­вірчому управлінні майном (наприклад, цінними паперами чи грошовими кошта­ми) особа можуть створити спеціальну комерційну організацію, яка в подаль­шому і здійснюватиме ними управління у встановленому законодавством порядку.

Проект Закону України "Про довірче управління майном" (реєстр. №0941) підготовлений і внесений народним депутатом 3-го скликання Б. Б. Кожиним на розгляд Верховної Ради України 22 липня 1998 р.

2 Ненашев А. Кому й как доверить ценнне бумаги // БИЗНЕС-АДВОКАТ. - 1998. - № 11. -С.9.

Договір довірчого управління майном

459

Закон встановлює обмеження щодо здійснення повноважень довірчого упра­вителя окремими особами. Так, згідно зі ст. 1052 ЦК України управителем не мо­же бути орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування, якщо інше не встановлено законом. Довірчим управителем не може бути вигодонабувач.

Особливий статус довірчого управителя вимагає чіткого визначення його прав та обов'язків, відповідальності перед установником та третіми особами. До­вірчий управитель реалізує повноваження володіння, користування та розпоря­дження майном без переходу до останнього права власності на майно, на яке встановлено довірче управління.

При створенні довірчого управління довірчий управитель наділяється на­стільки ж широкими повноваженнями, наскільки і невизначеними (володіння, інвестування, управління). Відповідно до ст. 1056 ЦК України довірчий управи­тель вчиняє юридичні та фактичні дії від свого імені згідно з договором. Він у межах наданих йому законом та договором прав може передавати майно у влас­ність іншим особам, здавати в оренду, укладати інші правочини щодо майна, пе­реданого у довірче управління, здійснювати інші повноваження власника. Зако­ном або договором можуть бути передбачені обмеження щодо вчинення довірчим управителем окремих дій з управління майном. Так, згідно з п. 1 ст. 1056 ЦК України управитель може відчужувати майно, передане в управлін­ня, укладати щодо нього договір застави лише за згодою установника управлін­ня. Якщо він порушить це правило, то укладені ним угоди щодо відчуження май­на будуть недійсними. Чинне законодавство не містить інших обмежень прав довірчого управителя.

Таким чином, у визначених законом і договором межах довірчий управитель самостійно визначає характер і види тих юридичних і фактичних дій, які необ­хідно вчинити для досягнення мети довірчого управління. Установник управлін­ня не має права втручатися у діяльність з управління майном у випадках, не пе­редбачених договором, і не може давати довірчому управителеві обов'язкові вказівки.

Довірчий управитель здійснює діяльність з довірчого управління не у своїх інтересах, а в інтересах установника чи вигодонабувача. їх інтерес полягає в до­сягненні визначеного результату, який залежить від мети довірчого управління, встановленої договором. Виділяють два види цілей довірчого управління: "охо­ронного" і "підприємницького" характеру1. В першому випадку вигодонабувач заінтересований в схоронності майна і підтриманні його в нормальному праце­здатному стані. У другому випадку він передбачає отримати визначені договором доходи від грамотного і професійного використання майна. В процесі своєї діяль­ності довірчий управитель зобов'язаний досягнути зазначених вище результа­тів2, які визначають характер і види вчинюваних управителем юридичних та ви­ди вчинюваних управителем юридичних та фактичних дій щодо майна, переданого у довірче управління.

Ефимова Л. Г. Указ. соч. — С. 302. 2 Там само. - С. 302.

460