МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державний університет «Одеська юридична академія»

Інститут підготовки професійних суддів

Спеціальність: 7.060161 - Правознавство

Кафедра права інтелектуальної власності

та корпоративного права

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕМІСІЇ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Магістерська робота

Чернецького

Науковий керівник –

к.ю.н., доцент

Магістерська робота допущена до захисту «____» ____________ 2012 року

Завідуюча кафедрою права інтелектуальної власності

та корпоративного права, доктор юридичних наук,

професор Харитонова Олена Іванівна

ОДЕСА – 2012

З М І С Т

Вступ 3

Розділ І Загальна характеристика акціонерних товариств

1. Історичні аспекти становлення інституту комерційної

юридичної особи 8

2. Поняття та правовий статус акціонерних товариств 20

3. Типи акціонерних товариств 28

4. Правовий статус акціонерів 31

Розділ ІІ Публічні та приватні акціонерні товариства в Україні 43

Розділ ІІІ Здобутки та недоліки Закону України «Про акціонерні

товариства»: теоретичний та практичний аспекти 90

Висновки 102

Література 107

В С Т У П

Прийняття 17 вересня 2008 р. довгоочікуваного Закону «Про акціонерні товариства» відповідає положен­ням Конституції України (пункти 7 і 8 ст. 92) щодо визначення правового режиму власності, правових засад і гарантій підприєм­ництва виключно законами України та має забезпечити більш ґрунтовне регулювання акціонерної форми підприємництва.

Дискусії щодо необхідності розроблення закону про акціонерні товариства точилися з моменту прийняття Закону України «Про господарські товариства», який донедавна регулював правовий ста­тус акціонерних товариств. У 1991 році розробники цього закону мали нечітке уявлення щодо того, як у нашій країні повинні працювати акціонерні товариства. Також неможливо було скористатись іс­торією питання, тому що в СРСР відомі акціонерні товариства «Супутник» та «Інтурист» доволі від­далено нагадували теперішні. До визначальних факторів того часу належить масова приватизація, в результаті якої очікувалася поява кількох тисяч акціонерних товариств.

Для того щоб оцінити масштаб прогресу, який було досягнуто 17 вересня 2008 року із прийняттям Закону «Про акціонерні товариства», необхідно проаналізувати ті більш ніж помірні успіхи у пра­вовому регулюванні корпорацій, яких Україна досягла протягом своєї незалежності.

Довгий час головним джерелом правового регу­лювання акціонерних товариств залишався Закон України «Про господарські товариства», прийнятий у грудні 1991 року. Численні косметичні зміни, що вносилися до цього Закону протягом років, май­же не впливали на його беззмістовність. Закон лише встановлював можливість створення акціонерних товариств, надаючи надзвичайно широкі права виконавчому органу, акціонери мали самі потурбу­ватися про захист своїх інтересів, тоді як високок­валіфікований та чесний менеджмент, за задумом розробників, мав допомагати акціонерам у вирішен­ні конфлікту інтересів між різними групами акціо­нерів і розробці необхідних механізмів для колек­тивних дій. На жаль, реальність виявилася карди­нально відмінною від очікувань розробників, які сподівалися, що ефективно працюючі ринкові інс­титуції швидко з'являться самі собою.

Наскільки Закон «Про госпо­дарські товариства» відірваний від реальності можна судити за такими фактами. Значна частина норм, що присвячені регулюванню акціонерних товариств, описує процес створення «відкритого акціонерного товариства» (аналога публічної ком­панії) шляхом організації відкритої підписки на його акції, і це в умовах відсутності розвинутого ринку цінних паперів, що призвело до того, що та неве­лика кількість відкритих акціонерних товариств, що була створена приватними засновниками, а не державою через приватизацію, фактично займалися нікому не потрібною імітацією відкритої підписки, формально виконуючи обтяжливі вимоги, позбавлені будь-якого практичного сенсу. До прийняття нової ре­дакції Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» діяла вимога про розміщення відкритими акціонерними товариствами своїх акцій виключно шляхом відкритої підписки, і відкриті акціонерні товариства робили всі необхідні публікації, реєстрували проспект емісії, щоб відкрити підписку о 8.00 призначеної дати і закрити її о 8.05 у зв'язку з тим, що перший покупець у черзі (особа, пов'язана з менеджментом) викупав весь обсяг емісії за номінальною ціною.

Закон «Про господарські товариства» фактично надавав менеджменту майже абсолютну владу над товариством та майже необмежені можливості для зловживань. Створення наглядової ради було необов'язковим, Закон не визначав її повноважень і, користуючись неорганізованістю акціонерів, менед­жери або уникали її створення, або перетворювали наглядову раду на суто декоративний орган.

За минулі десятиріччя умови ведення бізнесу істотно змінилися. Завершилася масова приватизація. Нині функціонує понад 300 акціонерних товариств, у яких контрольний пакет акцій належить державі. Практично в усіх українських компаніях існує консолідована група контролюючих акціонерів.

В Україні сформувалися потужні промислово-фінансові групи, до складу яких входять десятки, а то й сотні підприємств. Значні й навіть контрольні пакети акцій у низці великих акціонерних товариств належать іноземним юридичним та фізичним особам. Більшість великих вітчизняних компаній має гостру потребу в залученні коштів для фінансування технічного переозброєння та реалізації марке­тингових стратегій. Усі ці фактори засвідчують перехід від етапу початкового поділу ринку корпора­тивного контролю та нескінченних спроб переділу ринку до етапу встановлення корпоративних від­носин, спрямованих на забезпечення ефективного контролю бізнесу з боку власників. Це, так би мовити, зовсім інший вид спорту, який потребує складніших правил. Саме тому не виникають питання щодо актуальності теми цієї роботи.

Інститут акціонерних товариств досліджувався багатьма вітчизняними та зарубіжними вченими. Серед яких, зокрема: Харитонова О. І., Харитонов Є. О., Гончаренко В. Г., Джужа О. М., Дзера О. В., Ковальський В. С., Комаров В. В., Маляренко В. Т., Нор В. Т., Осетинський А. Й., Стрєльцов Є. Л., Щербина В. С., Яценко С. С., Кибенко Е. Р., Вінник О. М., Подцерковний О. П. та ін.

Метою роботи є: на основі аналізу чинного законодавства України, наукових досліджень, вітчизняного та зарубіжного досвіду, узагальнень практики, розглянути питання, пов’язані з виникненням інституту акціонерного товариства, його розвитком; питання щодо діяльності публічних та приватних акціонерних товариств в України: правовий статус, заснування та припинення діяльності, керуючі органи та посадові особа, права та обов’язки акціонерів, статутний капітал та цінні папери, інформаційна безпека та господарська діяльність акціонерних товариств; особливу увагу приділити питанню досягнень та недоліків законодавства, яке регулює діяльність акціонерних товариств в Україні, тобто Закону України «Про акціонерні товариства».

Об’єктом дослідження роботи є суспільні відносини, які виникають з приводу діяльності акціонерних товариств в Україні, вітчизняне та зарубіжне законодавство та практика регулювання цих відносин.

Предметом дослідження виступають публічні та приватні акціонерні товариства.

Методологічною основою дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Як загальнонауковий метод використовувався системний підхід. Для аналізу діяльності акціонерних товариств в Україні, використовуюся метод аналізу та синтезу. Порівняльно-правовий метод широко використано для дослідження зарубіжного законодавства та практичного досвіду з цього питання. Також у ході дослідження використовувалися методи класифікації, групування, структурно-логічний; методи емпіричного та теоретичного пошуку широко застосовувалися при дослідженні здобутків та недоліків Закону України «Про акціонерні товариства». Всі методи використовувались на основі принципів плюралізму та додатковості.

Прийняття Закону України «Про акціонерні товариства» знаменує не запровадження акціо­нерної форми господарювання, а її вдосконалення. На момент його прийняття у сфері економіки функціонує вже чимало ак­ціонерних товариств, створених відповідно до Закону України «Про гос­подарські товариства», який був спрямований саме на легаліза­цію господарських товариств в Україні. У зв'язку з цим постає проблема застосування норм Закону України «Про акціонерні товариства» щодо товариств, ство­рених до набуття ним чинності (тобто до 30 квітня 2009 р.). Роз­діл XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» перед­бачає перехідний період для таких товариств, а затверджені рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 липня 2009 р. № 797 роз'яснення «Щодо порядку застосування окремих положень розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ак­ціонерні товариства» у зв'язку з набранням ним чинності» від 14 липня 2009 р. № 8 орієнтують акціонерні товариства, їх посадових осіб та акціо­нерів щодо застосування Закону України «Про акціонерні товариства» протягом цього періоду.

РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ