3. Типи акціонерних товариств

За типом АТ поділяються на публічні АТ та приватні АТ. Це положення, а також відмінності між типами АТ закріплює ст. 5 Закону України «Про акціонері товариства».

Поділ АТ на публічні (ПАТ) і приватні (ПрАТ) відповідає практиці регулювання акціонерних відносин у праві Європейського Союзу. Проте Закон про АТ має набагато більше спільних рис із Модельним законом "Про акціонерні товариства", ніж із законодавством ЄС про компанії. Модельний закон був розроблений у 1995 р. на основі самодостатньої моделі регулювання трьома американськими вченими – професором на той час Колумбійського університету Б. Блеком, професором Гарвардського університету Р. Краакманом, а також Анною Тарасовою, консультантом з питань права Центру інституційних реформ і неформального сектору при університеті Мериленда. Без принципових змін Модельний закон було покладено в основу російського федерального закону "Про акціонерні товариства". Український Закон про АТ структурно і змістовно повторює російський закон. Втім, багато положень російського закону, направлені на захист прав портфельних і крупних міноритарних акціонерів, обмеження можливостей контролюючих акціонерів і менеджменту з експлуатації товариства у власних інтересах до українського закону не потрапили.

Український законодавець до прийняття Закону про АТ оперував іншими поняттями — відкрите/ВАТ і закрите/ЗАТ (ст. 25 Закону України «Про господарські товариства», ст. 81 ГК) товариство. І хоча ст. 81 виключено з ГК на підставі Прикінцевих та перехідних положень Закону про АТ, ст. 25 Закону України «Про господарські товариства» залишилася (вона втратить чинність через два роки після набуття чинності Законом про АТ). Хоча ВАТ значною мірою подібні до ПАТ, а ЗАТ — до ПрАТ, однак між ними є деякі відмінності:

1. якщо кількісний склад акціонерів ПрАТ не може переви­щувати 100 акціонерів, то щодо кількості акціонерів ЗАТ обме­жень не встановлено; однак залишається спільним порядок роз­міщення акцій ЗАТ і ПрАТ — як перше, так і друге може здійснювати лише приватне (закрите) розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами ПрАТ рішення про здійснення публічного (відкритого) розміщення акцій до статуту товари­ства вносяться відповідні зміни, зокрема про зміну типу това­риства — з приватного на публічне (щодо ЗАТ такої вимоги За­кон України «Про господарські товариства» не встановлює);

2. ПАТ може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій, ВАТ — відкриту (публічну) підписку на акції.

У зв'язку з виключенням з ГК ст. 81 втратили чинність його положення щодо особливого порядку відчуження акцій ЗАТ (стосовно переважного права на придбання акцій його акціоне­рами у разі їх відчуження іншими акціонерами цього товари­ства). Проте у статуті ЗАТ можуть бути передбачені такі особли­вості, що було підтверджено рішенням КСУ у справі про права акціонерів ЗАТ: Положення частини другої статті 28 Закону України «Про господарські товариства» у системному зв’язку з положеннями частини п’ятої статті 4, частини першої статті 25 цього Закону треба розуміти як таке, що встановлює підстави придбання акцій (зокрема за договором з їх власником або держателем за ціною, що визначається сторонами, або за ціною, що склалася на фондовому ринку, а також у порядку спадкоємства громадян чи правонаступництва юридичних осіб), а тому не виключає і не виключало можливості передбачати в установчих документах закритого акціонерного товариства переважне право акціонерів товариства на придбання акцій, що відчужуються іншими акціонерами товариства¹.

Отже, Закон про АТ закріпив, з одного боку, додаткову відмінність між типами АТ (кількісний склад: у ПрАТ — обмежений 100 акціонерами, в ПАТ — необмежений), з іншого, — дозволив ПАТ застосовувати як публічне (відкрите), так і приватне (закрите) розміщення акцій, а також передбачив наслідки за­стосування ПрАТ публічного (замість передбаченого Законом приватного) розміщення акцій — зміна типу АТ з приватного на публічне з внесенням відповідних змін до його статуту. Якщо Законом України «Про господарські товариства» (ст. 25) зміна виду АТ визначається як його реорганізація (хоча й без відповідних для перетворення юридич­ної особи наслідків), то ч. 2 ст. 5 Закону про АТ зміну типу АТ не оцінює як його перетворення.

Прийняття загальними зборами ПАТ рішення про зміну його типу (з публічного на приватне) надає акціонеру — власнику простих акцій товариства, який голосував проти прийняття цього рішення, право вимагати обов'язкового викупу товари­ством належних йому (акціонеру) акцій відповідно до статей 68 і 69 Закону про АТ¹.

Стаття 6 Закону України про АТ передбачає можливість створення АТ однією особою чи існування АТ у складі однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. З огляду на цілковиту підконтрольність АТ такому акціонеру (а ним може бути інша господарська/підприємниць­ка організація), що може зачіпати інтереси заінтересованих у діяльності АТ осіб (у тому числі його кредиторів, контрагентів, конкурентів) і навіть економіки в цілому (з точки зору забезпе­чення її конкурентності) передбачається обов'язкова реєстрація і опублікування відповідних відомостей (про наявність одного акціонера) в порядку, встановленому ДКЦПФР.

Особливості створення та правового становища АТ з одним акціонером передбачаються також ч. 4 ст. 10 (щодо прийняття єдиним засновником АТ одноособово рішень, які належать до компетенції установчих зборів), ст. 49 (щодо особливості прове­дення загальних зборів товариством, що складається з однієї особи) Закону про АТ.