Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дзера, Кузнєцова - Цивільне право України_Ч.2_ф....doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
15.07.2019
Размер:
4.32 Mб
Скачать

Глава 55

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором про транс­портно-експедиційне обслуговування сторони несуть майнову відповідальність. Вона визначається як загальними положеннями про зобов'язання, так і нормами транспортних статутів (кодексів), договорами між експедиторами та клієнтами, які укладаються на основі типових договорів (наприклад, типовий договір про централізоване завезення (вивезення) вантажів на станції залізниць, у порти (на пристані), аеропорти, виконання міжміських перевезень вантажів і транспортно-експедиційне обслуговування автотранспортними підприємствами та організація­ми автомобільного транспорту загального користування).

Договором про експедирування, за умовами якого експедитор діє від свого імені, може бути передбачено відповідальність експедитора за неналежне вико­нання договорів перевезення, укладених ним з метою забезпечити доставку ван­тажу. Така відповідальність експедитора визначається за тими самими правила­ми, за якими перед ним відповідає той чи інший перевізник, якщо договором не передбачено підвищену відповідальність експедитора. Зокрема, експедитор від­повідає перед клієнтом за неподання контейнера під завантаження, за невручен­ня квитанції про приймання вантажу до перевезення або накладної після одер­жання вантажу від перевізника, за нестачу, пошкодження вантажу тощо. Клієнт несе відповідальність за невикористання поданих автомобілів чи контейнерів, за несвоєчасну оплату наданих послуг тощо.

§ 10. Договір чартеру (фрахтування)

Договір чартеру є одним із найстаріших договорів, що застосовувалися у сфе­рі перевезень. Цей договір зародився як інститут морського права, якому ще за часів середньовіччя був відомий договір під назвою "цертепартія" (франц. char-te-partie, charte — хартія, грамота та partie — частина; англ. — charterparty). Сама назва договору виникла від стародавнього звичаю писати такі договори на аркуші паперу (charte), який належало розірвати на дві частини (partie), кожна з яких залишалась у контрагента; у разі виникнення спору одну частину приєд­нували до іншої і таким чином відновлювали документ1. За цим договором судновласник за винагороду надавав у тимчасове користування власника ванта­жу: а) все приміщення; б) деяку його частину; в) певне місце на даному судні, що направлялося у заданому напрямі2.

Сьогодні договір чартеру, або фрахтування, широко використовується у сфе­рі торговельного мореплавства, а також повітряних перевезень.

Традиційно, норми присвячені цьому договору містилися у транспортних ко­дексах, зокрема у Кодексі торговельного мореплавства (КТМ) та Повітряному кодексі.

Проте новий Цивільний кодекс України певним чином змінив цю традицію, закріпивши у ст. 969 визначення договору чартеру, як договору за яким одна сторона (фрахтівник)зобов'язується надати іншій стороні фрахтувальни­ку за плату всю або частину місткості одного чи кількох транспортних засобів на один або кілька рейсів для перевезення пасажирів, багажу, ван-

Федоров А. Морское право. — Одесса: Техник, 1913. — С. 131.

Іу

Шершеневич Г. Ф Учебник торгового права. — М.: Спартак, 1994. — С. 317.

Транспортні договори

303

тажу та пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить законами та іншим правовим актам.

При цьому цей кодекс встановлює, що порядок і форма укладення договору фрахтування встановлюються транспортними статутами і кодексами.

Закріплення загального визначення договору чартеру саме у ЦК України є дуже важливим, оскільки, як буде показано далі, норми, присвячені договору чартеру, що містяться у чинному законодавстві України, зокрема у КТМ не міс­тять чіткого визначення цього договору.

Крім того, слід звернути увагу й на те, що у ЦК стаття, присвячена договору чартеру міститься у главі "Перевезення", що дозволяє вирішити ще одну проб­лему, яка тривалий час була дискусійною, — встановити місце договору чартеру у системі приватно-правових договорів.

Як зазначалося, найбільшого поширення договори чартеру набули у сфері морських та повітряних перевезень. Проте, незважаючи на те, що договори мор­ського та повітряного чартеру мають однакову правову природу, вони мають ряд відмінностей. Це пояснюється, зокрема тим, що технічні та економічні характе­ристики повітряних перевезень істотно відрізняються від характеристик мор­ських. Адже час, що витрачається для виконання повітряного перевезення, на­багато коротший за той, який необхідно використати, щоб здійснити морське перевезення. Кількість товарів, яка може бути перевезена літаком, менша за ту, яку може перевезти морське судно. Мета повітряного чартеру може бути іншою і т. ін.

Морські чартерні договори в основному стосуються перевезень вантажу, в той час як повітряні чартери здебільшого використовуються для перевезення па­сажирів та їх багажу. Різними також є джерела регулювання договорів повітря­ного і морського чартеру.

Все це зумовлює необхідність окремого вивчення договорів морського чарте­ру та повітряного чартеру.

Договір морського чартеру. Слід зауважити, що КТМ України не містить чіткого визначення договору чартеру. Стаття 133 визначає договір морського пе­ревезення вантажу як договір, за яким перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення у порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержу­вачу), а відправник, або фрахтувальник, зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).

Таким чином, за КТМ України договір фрахтування судна (договір чартеру) і договір морського перевезення вантажу є тотожними поняттями.

Разом з тим аналіз ст. 134 КТМ свідчить про те, що договір чартеру є особ­ливим різновидом договору морського перевезення вантажу, що містить умову про надання для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових приміщень.

Договір чартеру є консенсуальним. Враховуючи те, що його укладення не свідчить про прийняття вантажу до перевезення і не дає можливості розпоряди­тися ним, при чартерних перевезеннях може бути виписаний і коносамент. Од­нак слід враховувати те, що у тих випадках, коли чартер суперечить коносамен­ту, умови, що містяться у чартері, є превалюючими.

Договір чартеру може бути укладений як на один рейс, так і на кілька рейсів або на рейс туди і назад (кілька послідовних рейсів туди і назад). Для відмежу-

304