Глава 72

Згідно зі ст. 1280 ЦК України до складу першої черги спадкоємців за законом входять діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Другу чергу спадкоємців за законом становлять рідні брати та сестри спадко­давця, а також його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1281 ЦК України).

В ст. 1282 ЦК України встановлено, що до третьої групи спадкоємців за за­коном належать рідні дядько та тітка спадкодавця.

Згідно зі ст. 1283 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за за­коном мають "особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини".

Нарешті п'яту чергу спадкоємців за законом становлять "інші родичі спадко­давця до шостого ступеня споріднення включно" (ст. 1284 ЦК України). Причо­му, як зазначено в цій статті, "родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення".

Крім того, до п'ятої черги спадкоємців за законом відносяться і утриманці спадкодавця. "Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом за­собів до існування" (ч. 2 ст. 1284 ЦК України).

Заперечення викликає перш за все встановлення надто широкого кола спадкоємців за законом. Це стосується, на наш погляд, двох останніх черг спад­коємців.

Так, до п'ятої черги спадкоємців за законом, як це зазначалося вище, входять, зокрема, "інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно".

Родичі п'ятого, а тим більше, шостого ступеня споріднення (такі, наприклад, як діти двоюрідних племінників) — це настільки далекі родичі, що між ними і спадкодавцем, як правило, не тільки немає особистих зв'язків, але іноді вони і не знають про існування один одного. Довести наявність родинних зв'язків тако­го ступеня споріднення в кожному окремому випадку буде дуже важко, обов'яз­ково виникатимуть численні спори між бажаючими одержати спадщину. Подібна ситуація відкриває можливість для всіляких зловживань і непорозумінь.

Сумніви викликає доцільність введення до кола спадкоємців за законом "осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини" (четверта черга спадкоємців за законом згідно зі ст. 1283 ЦК України).

Слід зазначити, що в ЦК України немає визначення такого поняття, як сім'я, не сформульовано принципи, керуючись якими можна було б віднести ту чи ін­шу особу до членів певної сім'ї.

За таких умов застосування на практиці норми ст. 1283 ЦК України навряд чи є можливим.

У цьому легко переконатися, якщо проаналізувати дві-три конкретні ситуації.

Можна лише здогадуватися, яких осіб мали на увазі автори норми ст. 1283 ЦК, пропонуючи цю категорію спадкоємців. У всякому разі це не можуть бути особи, що належать до перших трьох черг спадкоємців.

Думається, що в даному випадку йдеться перш за все про таких осіб, як па­синки, падчерки, вітчим, мачуха, зять, теща, невістка, свекруха, що проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до відкриття спадщини.

Правове регулювання спадкових відносин

615

Але ж цих осіб беззастережно не можна у всіх випадках вважати членами сім'ї спадкодавця.

Наприклад, падчерка з дитинства проживала в одній квартирі із спадкодав­цем, була на його утриманні, але стала дорослою, вийшла заміж і на момент смерті спадкодавця (свого вітчима) продовжувала проживати там же, але вже з чоловіком і народженою нею дитиною. Виникають запитання, чи вона перестала бути членом сім'ї спадкодавця, бо створила свою сім'ю, чи є членом і його (спад­кодавця) сім'ї, а також чи є в останньому випадку членами сім'ї спадкодавця її чоловік та дитина і отже його спадкоємцями? Нарешті, чи має значення факт ве­дення спільного господарства з вітчимом для вирішення питання про належність падчерки до членів його сім'ї?

Інший приклад. Громадянин Н. проживав зі своєю дочкою, її дитиною та її чоловіком, з яким дочка перебувала більше десяти років у фактичних шлюбних відносинах. Громадянин Н. помирає. Дочка відмовляється від спадщини. Ніяких інших спадкоємців першої, другої та третьої черги немає. Отже закликається до спадкування четверта черга — члени сім'ї спадкодавця. Чи може бути визнаний громадянин, що є фактично чоловіком дочки і батьком її дитини, членом сім'ї спадкодавця? І як було б вирішене це питання, коли б дочка була в зареєстрова­ному шлюбі зі своїм чоловіком, за умови, що хоч вони і жили "під одним дахом" зі спадкодавцем десять років, але вже більше п'яти років цей шлюб існував тіль­ки на папері, і між дочкою та її чоловіком, і між останнім та батьком дочки (спад­кодавцем) склалися ворожі відносини?

Отже, що має пріоритетне значення при вирішенні питання — кого можна вважати членом сім'ї: характер фактичних відносин між спадкодавцем і членами сім'ї та між останніми чи юридичний аспект цих відносин?

Наведені приклади свідчать про те, яка величезна кількість питань виникне на практиці при спробі застосувати норму ст. 1238 ЦК України, і які виникати­муть труднощі при їх вирішенні.

Проте не лише невизначеність умов, за яких та чи інша особа може вважа­тися членом сім'ї, робить норму ст. 1283 непридатною. Негативне ставлення до неї зумовлено й іншими міркуваннями.

На нашу думку, законодавець, встановлюючи коло спадкоємців за законом, має включати до нього таких осіб, яких вірогідніше назвав би сам спадкодавець у заповіті, якби він його залишив.

Проте в житті між спадкодавцем і такими особами, як свекруха, невістка, зять, теща (які практично частіше представлятимуть цю чергу спадкоємців за за­коном) виникають не дуже добрі стосунки і саме тоді, коли вони проживають ра­зом. Якби спадкодавець складав заповіт, навряд чи він призначив би когось з цих осіб своїм спадкоємцем, а тому не слід було б визнавати цих осіб і спадкоємцями за законом.

Мабуть дехто вважає, що факт проживання спадкодавця тривалий строк із членами сім'ї свідчить про наявність добрих стосунків між ними. Але так думати — значить забути про реалії нашого життя, про те, що житлова проблема в на­шій країні далеко не вирішена, що різні сім'ї, сторонні люди, які недоброзичливо, а іноді й вороже ставляться один до одного, не роки, а десятки років змушені проживати в одній квартирі, бо не мають можливості купити чи найняти собі ін­ше житло.

616