Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дзера, Кузнєцова - Цивільне право України_Ч.2_ф....doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
15.07.2019
Размер:
4.32 Mб
Скачать

Глава 62 договір довірчого управління майном

§ 1. Поняття та ознаки договору довірчого управління майном

Найбільш часто довірчі відносини виникають на підставі правочинів, специ­фічним різновидом яких є договір довірчого управління майном. Конструкція до­говору довірчого управління майном базується на загальних для цивільних дого­ворів принципах свободи договору, рівності сторін, оплатності договору, неприпустимості свавільного втручання у приватні справи тощо. До специфічних рис, притаманних договору довірчого управління, які визначили його поняття, належать його фідуціарний характер, а також спеціальні вимоги до суб'єктного і об'єктного складу та здійснення цих правовідносин.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України під договором довірчого управління май­ном розуміється такий договір, за яким одна сторона (установник управління) передає іншій стороні (довірчому управителю) на певний строк майно в довірче управління, а інша сторона зобов'язується за винагороду здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). У ЦК УРСР відсутні норми про довірче управління.

Довірче управління майном може бути створене за волевиявленням власника або за відсутності самостійної волі власника майна, яке передається у довірче управління.

Договір довірчого управління майном є єдиною підставою виникнення довір­чого управління за волею власника майна, який реалізує повноваження на пере­дачу в управління належного йому майна. За відсутності самостійної волі влас­ника довірче управління майном може бути створене у випадках, коли необхідність управління майном наявна, а воля власника з причин, від нього не­залежних, паралізована або відсутня взагалі1. В цьому випадку підставою виник­нення довірчого управління майном є юридичний склад, до якого входять адмі­ністративний акт про створення довірчого управління (рішення суду, органу опіки тощо) і договір, укладений з довірчим управителем, що безпосередньо по­роджує довірче управління майном. У такому договорі в інтересах власника май­на, установником управління може виступати інша особа (орган опіки та піклу­вання, виконавець заповіту тощо).

За суб'єктною спрямованістю виконання зобов'язань договір довірчого управ­ління може бути договором на користь сторін договору (установник призначає

1 Кунин Л. Доверяй, но проверни // ЗЖ-Юрист. - 2002. - № 23. - С. 3.

Договір довірчого управління майном

447

вигодонабувачем самого себе) і договором на користь третіх осіб (вигодонабу-вачів).

Договір довірчого управління майном, укладений в інтересах вигодонабувача, як і будь-який інший договір на користь третіх осіб, має певні особливості. При укладанні такого договору, довірчий управитель зобов'язується перед установни­ком виконати певні дії не установнику, а іншій особі (вигодонабувачу) і, вико­навши такі дії, довірчий управитель погашає свої обов'язки перед установником. Поряд з цим, суб'єктний склад договору довірчого управління майном не збігається з суб'єктним складом правовідносин, які ними породжуються. Будучи учасником правовідносин, вигодонабувач не стає стороною за договором. Крім того, виконання договору довірчого управління може вимагати як засновник, так і вигодонабувач. Саме ця характерна ознака договорів на користь третіх осіб притаманна договору довірчого управління майном1.

За кількістю зобов'язаних сторін договір довірчого управління майном належить до двосторонніх договорів. Права та обов'язки щодо цього договору ви­никають як з однієї, так і з другої сторони зобов'язання. В договорі довірчого уп­равління майном відсутні єдиний боржник і єдиний кредитор. Кожна зі сторін виступає як кредитор і як боржник.

Установник після укладання договору зобов'язується передати частину свого майна в управління довірчому управителю, не вчиняти ніяких угод з цим май­ном, що перешкоджатимуть здійсненню довірчого управління, і одночасно набу­ває право здійснювати контроль за виконанням умов договору, отримувати виго­ди від управління майном. Довірчий управитель повинен виконувати свої обов'язки виключно в інтересах установника (вигодонабувача) і давати звіт про свою діяльність, а за здійснення управління майном здобуває право на вина­городу.

Договір довірчого управління майном залишається двостороннім й у тому ви­падку, якщо власник призначить вигодонабувачем третю особу. Коли в даному договорі з'являється третій учасник — вигодонабувач, договір не перетворюєть­ся на тристоронній, а лише набуває властивостей договору на користь третьої особи. Тому договір між установником управління і довірчим управителем не по­роджує для вигодонабувача ніяких обов'язків, а лише права. Традиційним крите­рієм поділу договорів на дво- і багатосторонні є наявність у кожної зі сторін прав та обов'язків. Саме відсутність обов'язків на боці вигодонабувача не дозволяє кваліфікувати цей договір як тристоронній. Боржником за цим договором визна­ється довірчий управитель, який має виконати те, до чого його зобов'язує дого­вір, а кредитором — установник управління. Останній виявляє довіру управите­лю і чекає від нього ефективної реалізації наданих йому прав на майно.

За характером спрямованості надання договір довірчого управління є сплат­ним. Договір довірчого управління майном визнається сплатним, що прямо ви­пливає із змісту глави 70 ЦК України. Відповідно з п. 1 ст. 1048 ЦК України ді­яльність щодо довірчого управління майном здійснюється за винагороду. Довірчому управителеві відшкодовуються необхідні витрати, зазначені ним при довірчому управлінні майном (ст. 1061 ЦК України). Умови про розмір і форму

Майдант P. А. Траст: собственность й управление капіталами. — К.: Наукова думка, 1995. — С. 34.

448