Максимальних цін на предмети

Першої потреби і максимальних ставок

Заробітної плати робітникам

(29 Вересня 1793 р.)

(Витяги)

1. Всі особи, які продали або купили... товари вище встановленого і опублікованого в кожному департаменті максимуму, сплачують через місь­ку поліцію штраф, що дорівнює подвійній вартості проданого предмета і

390

391

призначається для сплати тому, хто повідомив; їх заносять у список підо­зрілих, і вони зазнають відповідного ставлення до себе.

8. Максимум, або гранична ставка винагороди, платні, заробітної і поденної плати в кожній місцевості фіксується Генеральною радою ко­ мун, починаючи з часу опублікування цього декрету до вересня наступ­ ного року; ця ставка дорівнює заробітній платі 1790 р. з надбавкою в 1/2 цієї ціни.

9. Муніципалітети можуть реквізувати і карати, виходячи з обставин, трьома днями арешту робітників, ремісників та інших осіб, що займаються фізичною працею, якщо вони без поважних причин відмовляються викону­ вати свої звичайні роботи...

Хрестоматія з нової історії: Частина І. — К, 1973. — С 52.

Декрет про встановлення республіканського літочислення (5 жовтня 1793 р.)

(Витяги)

1. Французи ведуть своє літочислення з дня заснування Республіки, яке відбулося 22 вересня 1792 р. звичайного літочислення.

7. Рік поділяється на 12 рівних місяців, по 30 днів у кожному, після за­ кінчення яких ідуть 5 днів для доповнення звичайного року; ці дні не нале­ жать ні до якого місяця; вони називаються додатковими днями.

8. Кожен місяць поділяється на 3 рівні частини, по 10 днів кожна, які називаються першою, другою і третьою декадою.

9. Встановлюються такі назви: осінніх місяців — вандем'єр, брюмер, фример; зимових — нівоз, плювіоз, вантоз; весняних — жерміналь, флоре- аль, преріаль; літніх — месидор, термідор, фруктидор.

П'ять останніх днів року називаються санкюлотидами. 14. Всі державні акти повинні датуватися на основі нового літочис­лення.

Нова історія в документах і матеріалах / За ред. М. М. Лукіна і В. М. Даліна. — Випуск І. —К, 1935. — С 218—219.

392

Декрет Конвенту

про організацію Тимчасового уряду (4 грудня 1793 р.)

(Витяги)

1. Національний конвент є єдиним центральним органом урядової влади.

2. Всі установи та урядові особи підпорядковуються безпосередньому наглядові Комітету громадського порятунку в усіх питаннях урядування і громадського порятунку, згідно з декретом 19 вандем'єра; щодо окремих осіб і заходів загальної та внутрішньої поліції, то цей нагляд належить Ко­ мітетові громадської безпеки при Конвенті, згідно з декретом 17 вересня цього року...

6. У департаментах нагляд за виконанням революційних законів і уря­дових розпоряджень, які стосуються питань громадської безпеки і громад­ського порятунку, належить тільки дистриктам.

8. Проведення революційних законів і заходів громадської безпеки та громадського порятунку доручається муніципалітетам і наглядним або ре­ волюційним комітетам.

9. Проте, для того щоб робота паризької поліції не відчувала ніяких утруднень, революційні комітети Парижа продовжуватимуть прямо і безпо­ середньо зноситися з Комітетом громадської безпеки при Конвенті, згідно з декретом 17 вересня цього року.

14. Замість прокурорів-синдиків дистрикту, прокурорів комуни та їх заступників, які скасовуються цим декретом, встановлюється посада націо­нальних агентів, спеціально уповноважених стежити і наглядати за вико­нанням законів, а також виявляти недбалості в їх виконанні або правопору­шення, які можуть зустрітись.

Розділ III. Компетенція встановленої влади

1. Комітетові громадського порятунку спеціально доручається керів­ ництво дипломатичними зносинами і безпосереднє провадження всіх справ, з ними зв'язаних.

2. Народні представники кожні десять днів мусять зноситися з Коміте­ том громадського порятунку. Вони можуть лише тимчасово відстороняти і зміняти генералів, з зобов'язанням повідомляти про це в 24 години Комітет громадського порятунку; вони не можуть перешкоджати або припинити ви­ конання постанов і урядових заходів, ухвалених Комітетом громадського порятунку...

4. Конвент зберігає за собою право призначення головнокомандува­чів морських і суходільних армій. Щодо інших осіб командного складу,

393

то військовий і морський міністри не можуть робити ніяких підвищень без подання до Комітету громадського порятунку списку із зазначенням мотивів призначення; ці особи повинні бути або прийняті або відкинуті Комітетом.

12. Право розсилати агентів належить виключно Комітетові громадсь­кого порятунку, народним представникам і Комісії продовольства. Мета їх місії повинна бути цілком точно визначена в їх мандаті.

18. Всяка революційна армія, крім встановленої Конвентом і спільної для всієї республіки, розпускається цим декретом; всім громадянам, які вхо­дять до складу подібних військових загонів, приписується розійтись у 24 го­дини під страхом прирівнення до осіб, які не коряться законові, і накладання відповідних кар.

Розділ IV. Реорганізація і чистка встановленої влади

1. Комітетові громадського порятунку доручається вжити всіх необ­ хідних заходів, для того щоб приступити до зміни встановленої влади, ука­ заної в цьому декреті.

2. Народним представникам у департаментах доручається укріпити і прискорити виконання цього декрету, а також негайно довести до кінця пов­ ну чистку всієї встановленої влади; вони мусять подати особливі звіти про ці дві операції Національному конвентові не пізніше наступного місяця.

Нова історія в документах і матеріалах /За ред. М. М. Лукіна і В. М. Даліна. — Випуск І. — К., 1935. — С 185—187.

Декрет про свободу культів (5—8 грудня 1793 р.)

По доповіді Робесп'єра видається такий декрет: Національний конвент:

1. Забороняє які б то ні було насильства або загрози, несумісні з свобо­ дою культів.

2. Нагляд встановленої влади і застосування державного примусу об­ межені в цій галузі заходами поліцейського нагляду і охорони громадської безпеки, які належать до кола обов'язків кожної з цих влад.

3. Національний конвент своїми попередніми розпорядженнями ніяким чином не думає скасовувати закони і заходи громадською порятунку, ухва­ лені проти неприсяжних і бунтівничих священиків, а також проти всіх тих, хто спробує використати релігію проти інтересів свободи; так само Конвент не думає скасувати все те, що зроблено до цього часу на підставі постанови

394

народних представників у місії, або дати будь-кому привід завдати турбот патріотам, або загаяти прогрес суспільного розуму.

В ім'я батьківщини Конвент закликає всіх добрих громадян утримати­ся від усяких богословських суперечок, чужих великим завданням фран­цузького народу, і скерувати всі сили на сприяння торжеству республіки і загибелі всіх її ворогів.

Нова історія в документах і матеріалах /Заред. М. М. Лукіна і В. М. Даліна. — Випуск І. —К, 1935. — С 217—218.

> Декрет Конвенту

про секвестр манна ворогів революції (26 лютого 1794 р.)

Комітетові громадської безпеки надається право звільняти всіх ув'яз­нених патріотів.

Всяка особа, яка вимагатиме свого звільнення, повинна подати відо­мості про свою поведінку, починаючи з 1 травня 1789 р.

Власність патріотів священна і недоторканна. Майно осіб, визнаних ворогами революції, секвеструється на користь республіки; ці особи підда­ються арештові надалі до складення миру, а потім виганяються назавжди з меж республіки.

Нова історія в документах і матеріалах /Заред. М. М. Лукіна і В. М. Даліна. — Випуск І. —К, 1935. — С 205.