Акт про самозречення (з квітня 1645 р.)

Згідно з наказом палати лордів і общин, що зібралися в парламенті, усі члени будь-якої з палат парламенту повинні бути звільнені і цим звільня­ються по закінченні сорока днів після проведення даного акту від усіх посад як військових, так і цивільних, наданих їм обома або будь-якою з згаданих палат даного парламенту або будь-якою владою, що виходить від обох або будь-якої з них з 20 листопада 1640 р.

Далі постановляється, що всі інші урядові особи і коменданти остро­вів, міст, замків або фортець і всі інші полковники і офіцери, нижчі полков­ників, які перебувають на службі у різних арміях і не є членами будь-якої з палат парламенту, будуть відповідно до їх становища залишені на тих поса­дах і постах, на яких вони є і які були їм доручені 20 березня 1644 р... Усі віце-адмірали, контр-адмірали і всі капітани і нижчі офіцери флоту будуть відповідно до їх становища залишені на тих посадах і постах, на яких вони є і які були їм доручені згаданого 20 березня 1644 р...

Нова історія в документах і матеріали: /Заред. М. М. Лукіна і В. М. Даліна. — Випуск І. — К, 1935. — С 44.

Вирок вищої судової палати над королем (27 січня 1649 р.)

І тому, на основі серйозного і зрілого обміркування обставин і гласно­го розгляду суті діянь, він був обвинувачений, як сказано вище. Даний суд по розуму і по совісті переконався, що він, згаданий Карл Стюарт, винний у піднятті війни проти парламенту і народу, а також у підтримуванні і в про­довженні її, в чому він і викривається в згаданому обвинуваченні. У зв'язку з напрямом його політики, порад і дій до початку цього парламенту і після (що було і лишається загальновідомим і гласним і наслідки чого у великій кількості закріплені в офіціальних документах), цей суд, по розуму і совісті, цілком впевнився в тому, що він був і продовжує бути винним у беззакон­них задумах і стараннях, викладених у згаданому обвинуваченні, в тому, що, як було сказано, згадана війна розпочата, підтримувалась і продовжува­лась ним ради переслідування і здійснення згаданої мети, що він був і про­довжує бути винуватцем, творцем і продовжувачем указаної протиприрод­ної, жорстокої і кривавої війни і тим самим він винний у державній зраді, вбивствах, грабежах, пожежах, насильствах, спустошеннях, у шкоді і неща­стях нації, зроблених, розпочатих і вчинених під час названої війни.

За всі ці зради і злочини цей суд вирішив, що він, згаданий Карл Стю-арт, як тиран, зрадник, вбивця і як ворог добрих людей цієї нації, повинен бути відданий смерті через відсікання голови від тіла.

Хрестоматія з історії середніх віків. — Том II. — Частина II. — К., 1939. — С 222—223.

Акт про скасування палати лордів (19 березня 1649 р.)

(Витяги)

Члени палати общин Англії, що зібралися в парламенті, переконавшись на занадто довгому досвіді, що існування палати лордів некорисне й небезпеч­не для англійського народу, вирішили за зручне поставити і затвердити, і це (в дійсності) постановлено і затверджено даним парламентом і його владою, Що віднині палата лордів у парламенті повинна бути і в силу цього, і в дійсно­сті цілком знищена і скасована, що з цього часу лорди не повинні збиратися або засідати як палата лордів у палаті, яка зветься палатою лордів, або в будь-якому іншому публічному місці, або зібранні як палата лордів, і так са­мо вони не повинні як палата лордів у парламенті засідати, вотувати, прису­джувати, обмірковувати або розв'язувати які б ні було справи.

300

301

Однак, цим оголошується, що ні ті з лордів, які поводилися з честю, мужністю і відданістю у відношенні держави, ні їхнє потомство, яке пово­дитиметься так само, не будуть виключені з державних рад нації, але повин­ні бути туди допущені і мати право вільного голосу в парламенті, якщо вони будуть туди обрані поряд з іншими особами, які обрані і дістали такі права, і нехай буде далі наказано і затверджено владою, про яку вже було сказано, що ніякий пер цієї країни, не будучи обраним, визнаним і засідаючим у пар­ламенті, як було сказано раніше, не вимагав би, не мав би і не користувався б яким-небудь парламентським привілеєм у відношенні власної персони, титулу або володіння, будь-якого закону, звичаю або існуючої практики всупереч (їм) і будь що будь.

Нова історія в документах і матеріалах І За ред. М. М. Лукіна і В. М. Даліна. — Випуск І. — К, 1935. — С. 50.

Акт, що оголошував Англію республікою (19 травня 1649 р.)

Оголошується й затверджується цим парламентом і владою його, ще народ Англії і всіх належних їй володінь і територій є і буде республікою та вільною державою, що віднині він управлятиметься, як республіка і вільна держава верховною владою нації, представниками народу в парламенті і ти­ми, кого вони призначать і затвердять як підлеглих їм урядових осіб і мініст­рів, на благо народу і без якого б то не було короля і палати лордів.

Хрестоматія з історії середніх віків.

Том II. — Частина II. — К, 1939. —

С 226.