Про введення військової повинності (28 листопада 1872 p.)

(Витяги)

Существующий с давних времен государственный строй нашей стра­ны предусматривает, что все должны служить в армии. Император во время чрезвычайных событий всегда является верховным главнокомандующим

550

армии... Призыву подлежит все взрослое население, пригодное для несения военной службы. К уклоняющимся от призыва применять самые строгие меры. После прохождения службы все демобилизованные возвращаются по домам и вновь становятся крестьянами, ремесленниками или торговцами... Лиц, которые, называясь самураями, носят два меча, бездельничают, совер­шают насилия, убивают людей и не несут ответственности перед властями, быть не должно... Укрепление императорского правления путем возвраще­ния императору прав на управление княжествами и образование уездов и префектур продолжается и до сих пор. Восстанавливается система уездов и префектур, существовавшая и в древности... Самураям, бездельничающим из поколения в поколение, уменьшается выплата жалованья, они лишаются права носить мечи... Всем низшим сословиям будет постепенно предостав­лена свобода.

Это именно тот путь, с помощью которого будет установлено равен­ство всех людей, будет достигнуто единство армии и крестьянства. В новой армии самураи — уже не прежние самураи, а народ — не прежний народ. Все они равные люди, одинаково полезные империи и стране.

Тояма Сигэки. Майдзи исин (крушение феода­лизма в Японии). — М, 1959. — С. 274—275.

Конституція Японської імперії (11 лютого 1889 p.)

Розділ І ПРО ІМПЕРАТОРА

Стаття 1. Японська імперія управляється безперервною на вічні часи імператорською династією.

Стаття 2. Імператорський трон спадкується по чоловічій лінії імпера­торського дому, відповідно до постанов статуту імператорського дому.

Стаття 3. Особа імператора священна і недоторкана.

Стаття 4. Імператор — голова держави, він має верховну владу і здій­снює її відповідно до постанов цієї конституції.

Стаття 5. Імператор здійснює законодавчу владу в згоді з імперським парламентом.

Стаття 6. Імператор затверджує закони і приписує їх оголошення і ви­конання.

Стаття 7. Імператор скликає імперський парламент, відкриває і закри­ває його, відстрочує його засідання і розпускає палату депутатів.

Стаття 8. Імператор може в разі настійної необхідності підтримати громадську безпеку або усунути громадське лихо в той час, коли імперсь-

551

кий парламент не зібрався, видавати імператорські укази, які мають силу закону.

Ці імператорські укази мають бути подані до імперського парламенту в найближчу сесію і, якщо імперський парламент їх не схвалить, мають бути оголошені урядом недійсними на майбутній час.

Стаття 9. Імператор видає або наказує видавати укази, необхідні для виконання законів, підтримання громадського спокою і порядку і сприяння добробутові підданих. Такі укази ні в якому разі не повинні вносити змін до чинних законів.

Стаття 10. Імператор встановлює організацію різних галузей держав­ного управління, призначає і звільняє всіх цивільних і військових чинів і ви­значає їх оклади, оскільки в цій конституції або в інших законах не передба­чено особливих винятків.

Стаття 11. Імператор є верховним командувачем армії і флоту.

Стаття 12. Імператор встановлює організацію і чисельний склад армії і флоту мирного часу.

Стаття 13. Імператор оголошує війну, встановлює мир і укладає до­говори.

Стаття 14. Імператор оголошує стан облоги.

Умови оголошення і чинність стану облоги визначається законом.

Стаття 15. Імператор надає дворянство, чини, ордени та інші відзнаки.

Стаття 16. Імператор має право амністій, помилування, пом'якшення кари і поновлення в правах.

Стаття 17. Регентство може бути встановлене згідно з постановами статуту імператорського дому. Регент здійснює належні імператорові пов­новаження його іменем.

Розділ II ПРО ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ ПІДДАНИХ

Стаття 18. Умови, потрібні для того, щоб бути японським підданим, визначаються законом.

Стаття 19. Всякий японський підданий, який задовольняє умови, що вимагаються законами або указами, однаково має доступ до цивільних і вій­ськових посад і до всякої іншої публічної служби.

Стаття 20. Всі японські піддані зобов'язані служити в армії або у фло­ті згідно з постановами закону.

Стаття 21. Японські піддані зобов'язані платити податки згідно з пос­тановами закону.

Стаття 22. Японським підданим надається у встановлених законом межах свобода вибору і зміни місця проживання.

Стаття 23. Ніхто з японських підданих не зазнає арешту, ув'язнення, виклику до допиту або кари, інакше як згідно з законами.

Стаття 24. Ніхто з японських підданих не може бути позбавлений права судитися судцями, яких визначає закон.

Стаття 25. Без згоди японського підданого не можна ні увійти до йо­го житла, ні піддати це житло трусові, за винятком визначених законом ви­падків.

Стаття 26. Тайна листування кожного японського підданого недотор­канна, за винятком визначених законом випадків.

Стаття 27. Власність кожного японського підданого недоторканна.

Винятки, необхідні в інтересах громадської користі, визначаються за­коном.

Стаття 28. Всі японські піддані користуються свободою віроспові­дання в межах, сполучних з громадським спокоєм і порядком, а також їх обов'язками підданих.

Стаття 29. Японські піддані користуються у встановлених законом межах свободою слова, преси, зборів і спілок.

Стаття ЗО. Японські піддані мають право подавати петиції при умові додержання форм шанобливості і в згоді з особливими правилами, які сто­суються цього.

Стаття 31. Постанови, які містяться в цьому розділі не можуть пере­шкоджати здійсненню тих повноважень, які має імператор під час війни або у випадку національного лиха.

Стаття 32. Всі постанови, які є у попередніх статтях цього розділу, за­стосовуються до офіцерів і солдатів армії і флоту, оскільки вони не супере­чать законам, статутам, а також військовій дисципліні.