VIII. Уголовный закон о ранениях

И ДРАКАХ (ТОСЁРИЦУ)

60 Статей

Статьи 1 и 2

Не сохранились.

Статья 3

Ранение острым орудием

Если [кто-либо] пытается ранить другого человека острым орудием, то, хотя бы это [ему] не удалось, все же [виновному] — 100 палок (под ост­рым или колющим орудием подразумеваются лук со стрелами, меч, копье и другие режущие или колющие металлические изделия любого размера, спо-]

собные убить человека).

Если увечье (водзай) тяжелое, то [виновного] судить по статье об изу­вечении.

Если причинено тяжелое ранение острым орудием или разрублено плечо, повреждены оба глаза или [в результате избиения] произошел выки­дыш, то [виновному] — 2 года каторги.

292

(Что касается выкидышей, то, если ребенок умрет в течение того сро­ка, пока [суд] определяет характер преступления (конай), [виновного] су­дить, как за убийство, а если [ребенок] умрет после этого срока, то судить, как за изувечение).

Статья 4

Увечье в драке

Если [кто-либо] во время драки сломает или вывихнет конечности другого человека или выбьет [ему] один глаз, то [виновному] — 3 года ка­торги.

Если в течение срока определения [судом] тяжести преступления пострадавший поправится, то наказание виновному уменьшить на две сту­пени (случаи повреждения и вывиха конечностей, упоминаемые в других статьях, приравнивать к данной статье).

Если пострадавший получил телесные повреждения в двух и более ме­стах, или повреждения, нанесенные больному человеку, сделали [его] инва­лидом, или отрезан язык, или повреждены детородные органы, то [виновно­му] — дальняя ссылка.

Статья 5

Убийство в драке

Если [кто-либо] в драке убил человека, то [виновного] повесить. Если [кто-либо] умышленно убил человека, то [виновного] обезглавить.

Если [кто-либо], хотя и в драке, убил человека острым орудием, то су­дить [его] одинаково с умышленным убийством (однако если человек, обо­роняясь от наступающего, применит острое орудие и, отбиваясь, нанесет смертельную рану другому человеку, то руководствоваться положением о неумышленном убийстве в драке; случаи с применением острого орудия, встречающиеся в других статьях, приравнивать к данной статье).

Если [кто-либо] не в драке, а умышленно наносит побои и ранения другому человеку, то [виновного] судить, как за нанесенение ранений в дра­ке, с увеличением наказания на одну ступень. Однако даже если [участника драки] убили тогда, когда драка уже прекратилась, то [виновного] судить по закону об умышленном убийстве.

Статьи 6—60 Не сохранились.

IX. Уголовный закон

О МОШЕННИЧЕСТВЕ И ПОДДЕЛКАХ

(САГИРИЦУ)

Не сохранился.

293

X. РАЗНЫЕ УГОЛОВНЫЕ ЗАКОНОПОЛОЖЕНИЯ (ДЗАЦУРИЦУ)

Не сохранились.

XI. УГОЛОВНЫЙ ЗАКОН О БЕГЛЫХ (БУМОРИЦУ)

Не сохранился.

XII. Уголовный закон

О СУДЕБНЫХ ПРИГОВОРАХ

(ДАНГОРИЦУ)

Не сохранился.

Свод законов «Тайхо Рщурё» 702—718 гг. Рицу (Уголовный кодекс).—М„ 1989.

Розділ III

Держава і право Нового часу

§ 1. Англія

Петиція про права (1628 р.)

(Витяги)

Петиція, подана його величності духовними і світськими

лордами і общинами, які зібралися в цьому парламенті,

відносно різних прав і вольностей його підданих,

разом з відповіддю, даною на неї його величністю

королем на повних зборах парламенту

Його королівській пресвітлій величності.

1. Духовні і світські лорди і общини, які зібралися в парламенті, все-підданіше подають нашому верховному государеві королю таке. Через те, що статутом, виданим під час царювання короля Едуарда І, оголошено і уза­конено, що ніякі податки або збори не будуть накладатися або стягуватися в цьому королівстві королем або його наступниками без доброї волі і згоди архієпіскопів, епіскопів, графів, баронів, рицарів, городян та інших вільних людей з общин цього королівства; і владою парламенту, скликаного на двад­цять п'ятому році царювання короля Едуарда III, оголошено і узаконено, що на майбутній час ніхто не повинен бути примушуваний проти своєї волі давати в позику гроші королю, бо такі позики були супротивні справедливо­сті і вольностям країни; і іншими законами цього королівства ухвалено, що ні на кого не повинні бути накладувані повинності або податки, іменовані доброхітним приношенням, або подібні їм збори; і в силу вищезгаданих ста­тутів та інших добрих законів і статутів цього королівства ваші піддані діс­тали в спадщину ту свободу, що вони не можуть бути змушені платити який-небудь податок, подать, збір або іншу подібну повинність, не встанов­лену за загальною згодою в парламенті.

294

295

2. Але, проте, в недавній час були видані різні накази, звернені до ко­місарів у багатьох графствах, з інструкціями, в силу яких ваш народ збирали в різних місцевостях і примушували позичити певні суми грошей вашій ве­личності, і деякі після відмови їх зробити це приводилися до присяги, всупе­реч законам і статутам цього королівства, і були примушувані з'являтися на допит до вашої таємної ради і до інших місць, і інші були з тієї ж причини затримувані і ув'язнювані в тюрму, і утискувані, і турбовані різними інши­ми способами; і різні інші збори були накладувані і стягувані з вашого наро­ду в багатьох графствах лордами-намісниками, намісницькими депутатами, комісарами по оглядах, мировими суддями й іншими за повелінням чи вка­зівкою вашої величності або вашої таємної ради, всупереч законам і вільним

звичаям королівства.

3. Через те, що так само, статутом, який називається «Велика хартія во­льностей Англії», оголошено й узаконено, що жодна вільна людина не може бути схоплена, кинута в тюрму, позбавлена своєї землі або вольностей, постав­лена поза законом, вигнана або утискувана яким-небудь іншим способом, інакше як за законним приговором рівних їй або за законом країни.

4.1 на двадцять восьмому році царювання короля Едуарда III було ого­лошено і узаконено владою парламенту, що жодна людина, якого б звання і стану вона не була, не може бути позбавлена землі, належної їй на правах власності або користування, схоплена, ув'язнена в тюрму, ані позбавлена спадщини або віддана смерті, не будучи притягнутою до відповідальності в законному порядку судочинства.

5. Проте, всупереч смислові зазначених статутів і інших добрих зако­нів і статутів вашого королівства, виданих на той самий предмет, багато хто з ваших підданих за недавній час були ув'язнені в тюрму, без указания якої-небудь причини, і коли для звільнення їх приводили до ваших суддів за 1 указами вашої величності про Хабеас корпус, щоб вчинити з ними згідно з розпорядженням суду, тюремники, на наказ зазначити причину затримки, не вказували ніякої причини, крім тієї, що особи ці утримувалися під вар- і тою з особливого повеління вашої величності, засвідченого лордами вашої і таємної ради, і не зважаючи на це, вони відправлялися до різних тюрем, хо*Л проти них не було виставлено ніякого обвинувачення, на яке вони могли б і відповідати згідно із законом.

6. Через те, що в останній час значні загони солдатів і матросів були розставлені в різних графствах королівства, і обивателі були примушувані • проти своєї волі приймати їх у свої будинки і давати їм приміщення всупе' реч законам і звичаям цього королівства та на велике незадоволення і обтя-

ження народу.

10. Внаслідок цього духовні і світські лорди і общини всепідданіше просять вашу пресвітлу величність, щоб надалі ніхто не був примушуваний

296

платити або давати що-небудь у вигляді дару, позики, приношення, податку або якого-небудь іншого подібного збору без загальної згоди, даної актом парламенту; і щоб нікого не притягали до відповіді, приводили до присяги, примушували до служби, затримували чи іншим способом обтяжували або турбували з приводу цих зборів або відмови платити їх; щоб жодна вільна людина не була ув'язнена в тюрму або утримувалась під вартою так, як зга­дано вище; щоб ваша величність зводили видалити солдатів і матросів, про яких було сказано вище, і щоб ваш народ на майбутній час не був обтяжува­ний таким способом; щоб вищезазначені повноваження для судочинства за законами воєнного часу були скасовані і знищені на майбутній час, ніякі по­дібного роду повноваження не видавалися якій-небудь особі або особам, щоб під цим приводом піддані вашої величності не каралися стратою всупе­реч законам і вольностям країни.

11. Про все це вони всепідданіше клопочуться перед вашою пресвіт­лою величністю, як про свої права і вольності, згідні з законами і статутами цього королівства, і просять, крім того, щоб ваша величність зволили оголо­сити, що рішення, дії і заходи, здійснені на шкоду народові в якому-небудь з означених пунктів, не можуть мати наслідків для майбутнього або служити надалі прикладами, — і щоб ваша величність всемилостивіше зволили для більшого задоволення і заспокоєння народу оголосити вашу королівську во­лю і бажання, щоб у вищезазначених справах усі ваші чиновники й урядові особи служили вам згідно з законами і статутами цього королівства, як цьо­го вимагає слава вашої величності і благоденство цієї держави.

Хрестоматія з історії середніх віків. — Том II. — Частина II. — К, 1939. — С 208—210.