Розділ IV

ПРО ДЕРЖАВНИХ МІНІСТРІВ І ТАЄМНУ РАДУ Стаття 55. Кожний з державних міністрів дає свої поради імператору і відповідальний перед ним за них.

Всі закони, імператорські укази та акти всякого роду, які стосуються державних справ, мають бути скріплені державним міністром.

Стаття 56. Таємна рада обмірковує, згідно з постановами, які стосу­ються організації таємної ради, найважливіші державні справи, коли імпе­ратор запитує її.

Розділ V про судову владу

Стаття 57. Судова влада здійснюється судами іменем імператора, згідно з законом. Організація судів визначається законом.

Стаття 58. Суддями можуть бути призначені лише ті особи, які мають якості, яких вимагає закон.

Ні один суддя не може бути усунений з своєї посади інакше, як за кар­ні вчинки, за вироком кримінального або дисциплінарного суду.

Правила про дисциплінарні стягнення визначаються законом.

Стаття 59. Розгляд справ у судах і оголошення вироків мають бути прилюдними, але, якщо є підстави побоюватися, що гласність може пошко­дити громадському спокоєві та порядкові або образити громадську мораль­ність, то гласність судового розгляду може бути усунена, згідно з постано­вою закону або рішенням суду.

Стаття 60. Всі справи, які входять у компетенцію якого-небудь особ­ливого суду, визначаються окремо законом.

Стаття 61. Суди не можуть розглядати позовів, що стосуються прав, про які твердиться, що вони порушені незаконними діями адміністративної влади, і які підлягають віданню адміністративного суду, окремо встановле­ного законом.

Розділ VI про фінанси

Стаття 62. Запровадження нового податку або зміна ставок уже існу­ючого податку може настати тільки на підставі закону.

Проте, ті мита й інші збори по управлінню, які мають характер винаго­роди за подані послуги, не підпадають під чинність попереднього поділу.

Укладання державних позик або прийняття яких-небудь інших фінан­сових зобов'язань, які обтяжують державне казначейство, потребують, якщо вони не передбачені в державному бюджеті, згоди імперського парламенту.

Стаття 63. Існуючі в теперішній час податки мають стягатися на по­передніх підставах аж до зміни їх новим законом.

555

Стаття 64. Державні прибутки і видатки мають затверджуватися ім­перським парламентом у формі річного бюджету.

Всякий видаток, який перевищує кредити, встановлені в статтях і па­раграфах бюджету, або зовсім не передбачений бюджетом, має бути потім схвалений імперським парламентом.

Стаття 65. Бюджет вноситься спочатку до палати депутатів.

Стаття 66. Видатки по імператорському дому покриваються щороку з коштів державного казначейства в межах нині встановленої для цього суми. Вони не потребують згоди імперського парламенту, крім випадків, коли бу­де визнане необхідним збільшення цієї суми.

Стаття 67. Ті вже встановлені видатки, які викликаються здійсненням повноважень, що належать згідно з конституцією імператорові, так само, як і видатки, викликані постановами закону, або ж такі, виконання яких нале­жить до законних зобов'язань уряду, не можуть ні відкидатися, ні знижува­тися імперським парламентом без згоди уряду.

Стаття 68. Для задоволення особливих потреб уряд може випросити в імперського парламенту згоду на певне асигнування як постійних видатко­вих фондів на певне число років.

Стаття 69. Для покриття неусунених недоборів проти бюджету і для задоволення непередбачених бюджетом потреб до бюджету включається резервний фонд.

Стаття 70. Якщо зовнішнє або внутрішнє становище країни не дозво­ляє скликати імперський парламент, то уряд може, у випадку невідкладної необхідності підтримати громадську безпеку, вжити необхідних фінансових заходів шляхом видання імператорських указів. В цьому випадку він пови­нен доповісти про своє рішення імперському парламентові в його найближ­чу сесію і дістати його схвалення.

Стаття 71. Якщо імперський парламент не вотував бюджету або якщо бюджет не міг бути складений, то уряд застосовує бюджет минулого року.

Стаття 72. Закриття рахунків по видатках та прибутках держави пере­віряється і затверджується контрольною палатою, після чого вноситься уря­дом до парламенту разом з доповіддю рахункової палати відносно його пе­ревірки.

Організація і компетенція рахункової палати визначаються окремим законом.