Акт довгого парламенту проти розпуску палат без їх згоди (11 травня 1641 р.)

Цим оголошується і постановляється королем, нашим верховним го­сударем, за згодою лордів і общин, які засідають у цьому парламенті, і вла­дою їх, що парламент, який засідає в даний час, не може бути розпущений інакше як актом парламенту, проведеним для цієї мети; цей парламент не може також в який-небудь час його продовження бути відстрочений інакше, як актом парламенту, спеціально проведеним для цієї мети, і що палата пе­рів не може бути відстрочена в який-небудь час у продовженні цього парла­менту інакше, як ними самими або за їх власною постановою; усякий захід або постанова, зроблений або такий, що має бути зробленим, для відстрочки

297

або розпуску даного парламенту, що суперечить цьому актові, оголошуєть­ся незаконним і недійсним.

Хрестоматія з історії середніх віків. — Том II. — Частина II. — К, 1939. — С 213.

Велика ремонстрація (22 листопада 1641 р.)

(Витяги)

Корінь усіх цих нещасть ми вбачаємо в підступному і згубному намірі підірвати основні закони і принципи правління, на яких міцно стояли релігія і суд королівства. Винуватцями і натхненниками їх були:

1. єзуітські папісти, які ненавидять закони як перешкоди до тієї зміни і перекручення релігії, яких вони так довго добиваються;

2. епіскопи й зіпсована частина кліру, які підтримували обрядності і •, забобони як природні наслідки і надійнішу підпору їх власної церковної ти­ ранії і узурпації;

3. ті радники і придворні, які з особистих спонукань узялися сприяти інтересам деяких іноземних принців і держав — на загибель його величнос­ ті і своєї власної держави...

На початку царювання його величності партія почала оживати і про­цвітати знову, зазнавши деякої шкоди внаслідок розриву з Іспанією в остан­ній рік правління короля Іакова і внаслідок шлюбного союзу його величнос­ті з Францією; інтереси і поради цієї держави не так суперечили благу ре­лігії та преуспіянню королівства, як інтереси Іспанії; все ж папісти Англії, завжди прихильні більш до Іспанії, ніж до Франції, не залишали наміру і рішення ослабити протестантські партії в усьому світі, і навіть у Франції, і тим самим прокласти шлях до змін у релігії, на які вони розраховували в себе дома.

1. Першим наслідком і доказом їх відродження та сили був розпуск пар­ ламенту в Оксфорді, після того як були дані дві субсидії його величності. І раніше ніж вони дали задоволення хоча б одній скарзі, виникло багато ін­ ших, більш нещасних наслідків.

2. Втрата флоту в Рошелі — при сприянні наших суден — поставила нас у ворожі відносини до французів всупереч порадам парламенту, бо це місто залишилось беззахисним з боку моря і це призвело не тільки до втрати цього важливого пункту, але також і до втрати сил і підпори протестантсь­ кої релігії у Франції.

298

3. Поворот воєнної політики його величності від Вест-Індії, яка була у вищій мірі легким і надійним способом для королівства перемогти іспанців, до розорних і безуспішних операцій біля Кадікса, які провадилися так, ніби­то навмисне хотіли ослабити нас війною, а не збагатитися в ній.

7. Розпуск парламенту в другий рік правління його величності після декларації про його готовність пожалувати п'ять субсидій.

11. Петиція про право, яка була визнана в присутності всього парла­менту, перекручена незаконною декларацією, яка робить її шкідливою для неї самої, для влади парламенту, для свободи підданих; надрукована з цією метою разом з цією декларацією петиція не знайшла собі застосування, крім хіба того, що довела зухвалу і гордовиту несправедливість тих міністрів, які жадали порушувати закони і придушувати вольності королівства, після того як вони так урочисто і переконливо були проголошені.

18. Бочонковий і фруктовий збір стягувався без усякої видимості або претензії на закон, і багато інших тяжких поборів і далі стягувалися всупе­реч законові, при чому деякі з них настільки нерозумні, що сума платежів перевищувала цінність товарів.

20. Під приводом охорони морів було запроваджене ще й нове нечува-не стягнення корабельних грошей, і хоч у результаті того й другого піддані були обкладені сумою близько 700 тис. фунтів стерлінгів на рік, купці на­стільки виявилися беззахисними при нападі турецьких піратів, що багато великих кораблів з цінним вантажем і тисячі підданих його величності були захоплені в полон і досі ще перебувають у злісному рабстві.

25. Загальне розкрадання королівського будівного лісу, особливо в проданих папістам деканських лісах, які були кращими складами в королів­ стві для потреб нашого судноплавства.

26. Відібрання у населення прав під виглядом королівського титулу на заливні землі.

27. Монополії на мило, сіль, вино, шкіру, морське вугілля і, в однако­ вій мірі, на всі речі першої потреби.

28. Придушення вольностей підданих щодо їх жител, торгівлі й інших інтересів.

31. Перетворення орних земель у пасовища, збереження пасовищ, відоме під назвою обезлюднення, спустошило кишені підданих на багато мільйонів без особливої вигоди його величності.

32. Обширні простори общинних і інших земель були відібрані в під­ даних нібито на підставі статуту про поліпшення, без їх згоди і всупереч їй.

41. Висунуті були незаконно нові суди. Канцелярський стіл своїми на­казами прагнув обмежити підданих у розпорядженні їх фригольдами, маєт­ками, в їх позовах і угодах.

299

44. Достатки багатьох сімей були підірвані, а деякі зовсім розорені внаслідок виняткових поборів, які стягувалися з них як опікунські платежі.

45. Усі оренди на строк понад 100 років підпадали під опіку всупереч

законові.

49. Були даровані патенти на розслідування зловживань у феодальних платежах, і коли виявлялися надмірні стягнення, на обвинувачених наклада­лися штрафи не тільки за минулий час, але начебто як гаранти проти пору­шень і за майбутні часи, що, зберігаючи видимість запобіжного заходу, тіль­ки збільшувало і посилювало страждання підданих.

54.1 настільки все це приводило у відчай і залякувало інших, що вели­ка кількість людей, щоб уникнути злиднів, виїхала з королівства, деякі до Нової Англії та інших частин Америки, а інші до Голландії.

55. Туди ж вони перенесли і свої суконні мануфактури, і це було не тільки збитковим внаслідок зменшення наявного капіталу в королівстві, але було і великим лихом, бо погіршувало і наражало на риск особливо торгів­лю сукном, яка була багатим джерелом багатства і честі нації.

83. Примусова грошова позика була зроблена в Сіті Лондона.

Хрестоматія з історії середніх віків. — Том II. — Частина II. — К., 1939. — С 213—215.