§ 4. Хто пролізе в члени об'єднання, не маючи на те права, розгляда­ються при застосуванні цього указу як такий, що не є членом об'єднання.

Конституції буржуазних країн. —К, 1936. — С. 192.

Закон про повноваження (24 березня 1933 р.)

Стаття 1. Державні закони можуть, крім порядку, встановленого конс­титуцією, видаватися також імперським урядом. Це стосується також зако­нів, зазначених у статті 85, поділ 2, і статті 87 імперської конституції.

621

•

Стаття 2. Закони, ухвалені імперським урядом, можуть ухилятися від імперської конституції, якщо вони не мають предметом устрій рейхстагу і рейхсрату. Права президента імперії залишаються недоторканними.

Стаття 3. Законом, ухваленим імперським урядом, рейхсканцлер надає належної форми і вони публікуються в збірнику імперських законів. Вони набувають чинності, якщо в них не зазначено іншого, на другий день по ого­лошенні. Статті 68—77 імперської конституції не мають ніякого застосу-вання.до законів, ухвалених імперським урядом.

Стаття 4. Договори імперії з іноземними державами, що стосуються предметів імперського законодавства, не потребують згоди зборів, що бе­руть участь у законодавстві. Імперський уряд видає постанови, необхідні для проведення в життя таких договорів.

Стаття 5. Цей закон набирає чинності в день його оголошення. Він втрачає силу 1 квітня 1937 р. Він втратить також силу, якщо теперішній ім­перський уряд буде замінений іншим.

Конституції буржуазних країн. —К, 1936. — С 175—176.

1. той, хто робить злочин проти § 5 под. 1 і 2 закону проти злочинного і загальнонебезпечного користування вибуховими речовинами від 9 червня 1884 р. (Вісник імперських законів, стор. 61);

2. той, хто робить підпал або висадження в повітря будівлі, яка слу­ жить для громадських потреб (§§ 306—308, 311 кримінального уложення), або той, хто робить підпал або висадження з наміром викликати в населенні страх або жах;

3. той, хто робить злочин проти § 229 под. 2, §§ 312, 315 под. 2, § 324 кримінального уложення (вироблення отрут, повідь, пошкодження залізни­ чних споруд, загальнонебезпечне отруєння).

§ 2. Злочини, зазначені в § 1, а також злочини проти § 5 под. З, §§ 6—8 закону проти злочинного і загальнонебезпечного користування вибуховими речовинами, підсудні судам, встановленим за указом імперського уряду від 21 березня 1933 р. (Вісник імперських законів 1, стор. 136), оскільки немає підстав для підсудності справи імперському судові або вищому обласному судові.

-К, 1936 —

Конституції буржуазних країн. С 177—178.

Закон про запровадження і приведення

у виконання смертної кари

(29 березня 1933 р.)

§ 1. § 5 указу президента імперії про захист народу і держави від 28 лютого 1933 р. («Вісник імперських законів» 1, стор. 83) дійсний також і для вчинків, зроблених за час між 31 січня і 28 лютого 1933 р.

§ 2. Якщо хто-небудь засуджений до смертної кари за злочин, спрямо­ваний проти громадської безпеки, то імперський уряд або обласний уряд, що їх влада (органи) повинні приводити у виконання вирок, можуть розпо­рядитися про те, щоб виконання відбулося через страту на шибениці.

Конституції буржуазних країн. —К, 1936. -С 177.

Закон про припинення

насильницьких політичних дій

(4 квітня 1933 р.)

§ 1. Смертю або довічною каторгою або каторгою до 5 років, оскільки до цього часу призначалися м'якші кари, може каратися:

622

Закон про відновлення професійного чиновництва (7 квітня 1933 р.)

§1.1. Для відновлення національного професійного чиновництва і для спрощення управління чиновники можуть звільнятися з посади в порядку нижченаведених постанов, хоча б і не було необхідних за чинним законо­давством передумов.

2. Чиновниками в розумінні цього закону визнаються безпосередні і посередні чиновники імперії, безпосередні і посередні чиновники областей і чиновники общин та союзів общин, чиновники корпорацій публічного пра­ ва, а також прирівнених до останніх установ і підприємств. Ці приписи за­ стосовуються також до службовців соціального страхування, які мають пра­ ва і обов'язки чиновників.

3. Чиновниками в розумінні цього закону визнаються також чиновни­ ки, які перебувають у тимчасовій відставці.

4. Рейхсбанк і німецьке товариство залізниць уповноважуються виро­ бити аналогічні правила.

§ 2. 1. Чиновники, що вступили на службу після 9 листопада 1918р., не маючи встановленої для їх професії звичайної попередньої підготовки або інших потрібних властивостей, підлягають звільненню з служби. Про-

623

тягом 3 місяців після звільнення за ними зберігається попереднє утри­мання.

2. Вони не мають права вимагати допомоги, пенсії або забезпечення їх сиріт, збереження їх службового найменування, титула, уніформи та служ­ бових відзнак.

3. В разі необхідності, особливо, якщо ці особи піклуються про своїх близьких, які не мають засобів існування, їм може бути призначена рента, що може бути в усякий момент припинена, в розмірі до 1/3 попереднього ос­ новного утримання по останній посаді, яку вони займали; до них не застосо­ вується додаткове страхування за правилами імперських законів про со­ ціальне страхування.

4. Приписи поділів 2 і 3 відповідно застосовуються до осіб, які нале­ жать до категорії, зазначеної в статті 1, і які вийшли у відставку безпосеред­ ньо перед набуттям чинності цим законом.